У акваторії національного природного парку «Тузловські лимани» почався процес бродіння водоростей.
Про це у Facebook повідомив керівник нацпарку Іван Русєв.
— Вже не одне століття люди знають про благотворний вплив мінералів різних грязей і морських водоростей на підтримку біологічної системи в здоровому стані. Тузловські лимани володіють величезними запасами унікальної, потенційно важливої для медицини, сировини. Лікувальна грязь є результатом складних багаторічних процесів — під впливом чинників геологічної, кліматичної, гідрогеологічної, геохімічної, біологічної, хімічної та іншої природи, — зазначив Русєв.
За словами еколога, матеріалом для утворення лікувальних грязей служать мінерали, органічні речовини (залишки рослинних і тваринних організмів), колоїдні частинки органічного та неорганічного складу, вода. Формування грязей відбувається під впливом мікроорганізмів, число яких тільки в 1 г сухої лікувальної грязі, може сягати понад млрд. У результаті біохімічних процесів, що протікають з їхньою участю, лікувальні грязі збагачуються так званими біогенними компонентами (з’єднання вуглецю, азоту, сірки, заліза та ін.), багато з яких (наприклад, сірководень) виявляють високу терапевтичну активність.
— Зараз при такій температурі літа йде активне бродіння водоростей та іншої органіки в різних частинах акваторій нашого парку. Причому, фарби такого явища кожен день можуть змінювати свої відтінки в залежності від температури і сонячної освітленості, від напрямку вітру. Для формування справжньої лікувальної грязі буде потрібно кілька років. Але багато що залежить від температури води і, звичайно — ж, від обводнення лиманів. У цей період, коли почалася справжня спека і йде інтенсивне випаровування, на тлі повної відсутності припливу з малих річок і водообміну лиманів з Чорним морем, настільки цінна вода для підтримки біорізноманіття, а також формування грязей, стрімко випаровується, — зазначив Іван Русєв.
На фото — колір бродіння водоростей в прибережній акваторії лиману Шагани НПП «Тузловські лимани».
Нагадаємо, ми писали про збільшення популяції куланів і ланей у Тарутинських степах.
Фото: Іван Русєв