«Одесская жизнь» вже розповідала про те, як працює залізничний вокзал Одеси, коли прибувають перші електропотяги після послаблення карантинних обмежень.
За не менш популярним напрямком їздить і електричка «Одеса-Колосівка». Чому напрямок популярний? З одеського з/д вокзалу електропоїзд приблизно за годину доїжджає до найбільш густозаселеного району міста — Суворовського. Після нього наступні зупинки — дачні масиви, а з більш віддалених поселень люди добираються на роботу у місто чи з роботи додому.
Електричка на Колосівку прибуває о 09:14 до станції «Одеса-Східна», що поблизу вулиці Жуліо-Кюрі у селищі Котовського. За пів години до прибуття на платформі починають збиратися люди, найбільше скупчення біля каси. Ні, не за квитками. Близько десяти людей розглядали розклад руху приміських поїздів у обидва боки. Старші люди нотували його у записники, молодші — фотографували. Між собою група літніх людей обговорювала ті ж таки електрички: «Вот, так тяжело было добираться…», «С этим карантином, нет как на дачу попасть…», «Вчера соседи уехали, а обратно домой не вернулись, электричек не было». Дійсно, ще вчора у розкладі було призначено мало електричок, але уже на сьогодні призначено 6 електричок у напрямку Одеси і 7 у протилежному напрямку.
До платформи повільно стягуються люди, переважно похилого віку. Йдуть хто з чим — з великими торбами, корзинками, рюкзаками, клітинчастими сумками, найпопулярнішими тут є легендарні «кравчучки». З пустими руками мало хто прямує. Зрозуміло, у когось дача три місяці без діла стояла, а хтось три місяці онуків не бачив. Однак, з кількості людей і сумок складається враження, що карантину навіть не було. У масках ходить лише третина всього люду на станції. І в одиниць маска знаходиться у правильному положенні — закриває ніс і рот.
За 10-15 хвилин до прибуття електропоїзда усі лавки уже зайняті. Пенсіонери, зібравшись у купки, обговорюють, кого що болить. У чоловічій компанії дідусь дуже смачно розказував якийсь рецепт: «Я ее так хорошо почистил, цыбульку порезал, ммм…». Трохи далі дві жіночки обговорювали хто й у якого продавця купує помідори, інші дві говорили про комунальні платіжки і надбавки: «Вот кому за 80, так к пенсии 1000 гривен добавляют», і знов розмови за електрички.
До прибуття електропоїзда — 5 хвилин, а на платформі уже близько 70 людей, між ними стає все важче пройти. Хтось надто активно жестикулює, хтось задкує, а хтось не пильнує за сумками. Раптом диспетчер у гучномовці повідомляє, що потрібно придбати квитки у касі, адже у електропоїзді здійснюється контроль. Словом, такого раніше не повідомляли. Та й до каси ніхто не кинувся, скупчення було біля того ж таки розкладу.
«Електропоїзд «Одеса — Колосівка» прибуває до другої платформи. Будьте уважні»,- закликає диктор. Цього разу люди дослухалися, усі повставали зі своїх місць, аби якнайближче підійти до краю платформи, з надією якнайскоріше зайти у вагон. Чим ближче електричка, тим більше люду на краю платформи. Дехто, побачивши транспорт, одягнув маску, але таких все одно мало. Електропоїзд починає зупинятися, стає видніше людей у вагонах — більшість в масках. Важко сказати, чи змушують пасажирів їх одягати, чи то наші люди такі свідомі, але факт залишається фактом.
До слова, електропоїзд зупиняється на станції «Одеса — Східна» рівно на одну хвилину. Чи можливо за цей виміряти температуру усім пасажирам? Ні. Чи можна було б організувати це на станції? Можливо, але ніхто цього не робив.
Минула хвилина, усі пасажири розійшлися по вагонах і на платформі не залишилося жодної людини, лише купи сміття, горобці і голуби.
Більше фото — дивіться в фотоогляді нижче.
Стыдно писать с ошибками с подписью «Редакция».
Нет?