З 1 червня в Одеській області почали курсувати приміські електропоїзди. «Одесская жизнь» продовжує інспектувати перші дні відновлення залізничного транспорту.
«Одесская жизнь» вже розповідала про те, як працює залізничний вокзал Одеси, коли прибувають перші електропотяги після послаблення карантинних обмежень.
За не менш популярним напрямком їздить і електричка «Одеса-Колосівка». Чому напрямок популярний? З одеського з/д вокзалу електропоїзд приблизно за годину доїжджає до найбільш густозаселеного району міста — Суворовського. Після нього наступні зупинки — дачні масиви, а з більш віддалених поселень люди добираються на роботу у місто чи з роботи додому.
Електричка на Колосівку прибуває о 09:14 до станції «Одеса-Східна», що поблизу вулиці Жуліо-Кюрі у селищі Котовського. За пів години до прибуття на платформі починають збиратися люди, найбільше скупчення біля каси. Ні, не за квитками. Близько десяти людей розглядали розклад руху приміських поїздів у обидва боки. Старші люди нотували його у записники, молодші — фотографували. Між собою група літніх людей обговорювала ті ж таки електрички: «Вот, так тяжело было добираться…», «С этим карантином, нет как на дачу попасть…», «Вчера соседи уехали, а обратно домой не вернулись, электричек не было». Дійсно, ще вчора у розкладі було призначено мало електричок, але уже на сьогодні призначено 6 електричок у напрямку Одеси і 7 у протилежному напрямку.
До платформи повільно стягуються люди, переважно похилого віку. Йдуть хто з чим — з великими торбами, корзинками, рюкзаками, клітинчастими сумками, найпопулярнішими тут є легендарні «кравчучки». З пустими руками мало хто прямує. Зрозуміло, у когось дача три місяці без діла стояла, а хтось три місяці онуків не бачив. Однак, з кількості людей і сумок складається враження, що карантину навіть не було. У масках ходить лише третина всього люду на станції. І в одиниць маска знаходиться у правильному положенні — закриває ніс і рот.
За 10-15 хвилин до прибуття електропоїзда усі лавки уже зайняті. Пенсіонери, зібравшись у купки, обговорюють, кого що болить. У чоловічій компанії дідусь дуже смачно розказував якийсь рецепт: «Я ее так хорошо почистил, цыбульку порезал, ммм…». Трохи далі дві жіночки обговорювали хто й у якого продавця купує помідори, інші дві говорили про комунальні платіжки і надбавки: «Вот кому за 80, так к пенсии 1000 гривен добавляют», і знов розмови за електрички.
До прибуття електропоїзда — 5 хвилин, а на платформі уже близько 70 людей, між ними стає все важче пройти. Хтось надто активно жестикулює, хтось задкує, а хтось не пильнує за сумками. Раптом диспетчер у гучномовці повідомляє, що потрібно придбати квитки у касі, адже у електропоїзді здійснюється контроль. Словом, такого раніше не повідомляли. Та й до каси ніхто не кинувся, скупчення було біля того ж таки розкладу.
«Електропоїзд «Одеса — Колосівка» прибуває до другої платформи. Будьте уважні»,- закликає диктор. Цього разу люди дослухалися, усі повставали зі своїх місць, аби якнайближче підійти до краю платформи, з надією якнайскоріше зайти у вагон. Чим ближче електричка, тим більше люду на краю платформи. Дехто, побачивши транспорт, одягнув маску, але таких все одно мало. Електропоїзд починає зупинятися, стає видніше людей у вагонах — більшість в масках. Важко сказати, чи змушують пасажирів їх одягати, чи то наші люди такі свідомі, але факт залишається фактом.
До слова, електропоїзд зупиняється на станції «Одеса — Східна» рівно на одну хвилину. Чи можливо за цей виміряти температуру усім пасажирам? Ні. Чи можна було б організувати це на станції? Можливо, але ніхто цього не робив.
Минула хвилина, усі пасажири розійшлися по вагонах і на платформі не залишилося жодної людини, лише купи сміття, горобці і голуби.
Більше фото — дивіться в фотоогляді нижче.
Стыдно писать с ошибками с подписью «Редакция».
Нет?