Новости Одессы и Одесской области

Куди поїхати в Одеській області: «Шпаків шлях» для мандрівок по Кодимщині

Куди поїхати в Одеській області: «Шпаків шлях» для мандрівок по Кодимщині

Для любителів мандрівок відривається унікальна можливість пізнати перлину Північного Причорномор’я – Кодимщину. Адже цей край зберігає у своїй скарбничці таїни історії та культури, які тривалий час залишалися незнаними навіть для жителів Одещини. Але саме через терени Кодимщини пролягали великі торгові шляхи, що позитивно позначилося не лише на економічному, а й на культурному розвиткові краю.

У нас есть Viber канал в котором мы рассказываем о коммунальных платежах, тарифах, льготах и субсидиях. Присоединяйтесь!

Ланцюжок, який допоможе об’єднатися

Культурно-туристичний маршрут «Шпаків шлях», який  сьогодні реалізується на Кодимщині, нині охоплює 14 населених пунктів. У його рамках відтворюється культурно-історична спадщина регіону. Також проходять зйомки фільму про цей мальовничий край (одеський кінорежисер, оператор Сергій Коняхін). Незабаром стрічка вийде у прокат і ця місцина постане перед глядачами у всій своїй красі й туристичній привабливості.

«Шпаків шлях» – це історична назва торгового шляху, яким у давнину йшли чумацькі каравани до Криму, Причорномор’я та Приазов’я, – з вершковим маслом і лляною олією, зерном і шкірою, шерстю та хутром. З Чорноморського і Азовського узбережжя дорогою проїжджали десятки тисяч чумаків, які везли на возах сіль та рибу, горіхи й сушені фрукти, вино і хміль, шовк і килими. Однак цим шляхом надходили не тільки їжа та побутові товари. Відбувався й обмін ідеями та культурними традиціями.

Шлях назвали люди Шпаковим на честь гайдамацького ватажка Федора Шпака. Шпаків шлях, який сполучав українські землі з європейськими країнами на заході, є тим ланцюжком, який може об’єднати нас і тепер, не позбавивши власних культурних рис.

Що подивитися на Кодимщині?

Завітавши на Кодимщину, мандрівники ознайомляться з самобутніми історичними та природними принадами.

Місто Кодима здивує вас маєтком Розенфельда, виконаному в готичному стилі. В ньому нині знаходиться районний історико-краєзнавчий музей. Тут вам проведуть екскурсію по епохах і відкриють таємниці перших власників будівлі, де зараз музей, розкажуть про містичні загадки цієї місцини.

Село Пиріжна розповість легенду про Демкові криниці, а «Жолоби» – джерело з цілющою водою та каплиця «Демкові криниці» – місце православного паломництва – очистять і додадуть здоров’я.

Храм Димитрія Солунського з єдиним у світі іконостасом у техніці флоромозаїки чекає на подорожніх у с. Серби. Іконостас створив художник Петро Козловський. Картини Петра Козловського прикрашають церкви в Сербах, Кодимі, Слобідці, Ужгороді. Одна картина з зображенням Ісуса Христа є у Ватикані, інша – в Торонто.

Село Івашків відоме етно-екофестивалем «Кодима-фест». Фестивальні локації, стилізовані будиночки та трипільська хата допоможуть відвідувачам поринути у давнину. Цікаво, що саме в цьому селі під час однієї із розкопок знайдено мамонта.

Знакові місця та цілющі джерела

У Будеях є так звана «Грушка» – місце, де колись була корчма на «Шпаковому шляху». Тут зупинявся видатний український письменник, громадський діяч і фольклорист, автор роману-хроніки «Люборацькі» Анатолій Свидницький, коли з Тернівки їздив у Круті на навчання в духовному училищі. Увагу фотохудожників і всіх зацікавлених привертає дерев’яний вітряний млин, побудований без жодного цвяха. Його вага – 10 тонн, а висота – 10 метрів, розмах крил сягає 16 метрів.

Будова колишнього духовного училища, в якому навчався Анатолій Патрикійович Свидницький, знаходиться у Крутих. 1 вересня 1868 року на базі духовного училища відкрито народне училище міністерства народної просвіти. Село розкинулося в невеликій долині і на крутих пагорбах.

Село Лабушне славиться своїми цілющими джерелами. А урочище «Жолубець» – найдавніша на Одещині стоянка первісних людей – належить до епохи пізнього ашелю*.

В Одеській Швейцарії, як називають село Шершенці, є криниця з цілющою водою  «Невипивана чаша», а в центрі села височить старовинна церква кінця ХІХ століття. Село примостилося на кам’янистих пагорбах. Графу Сумарокову-Ельстону тут належало 2000 гектарів землі та 13 млинів. Донині збереглся два млини, один із них діючий.

На території Загніткова раніше були дрімучі ліси. За переказами, в них переховувався народний месник Кармелюк. У Загнітківському Яру є печера Кармалюка. Село стоїть на підземних шахтах, де видобували каміння (нині шахти не працюють). Загнітківский народний фольклорно-автентичний колектив «Витоки» продемонструє вам самобутні танці та пісні.

Справді, є що подивитися! Для організованих груп тут пропонують супровід гіда. Самостійним туристам можна скористатися інформацією із онлайн-джерел або буклетів.

Довідка!
Ашельська культура – археологічна культура ранньої стадії палеоліту. Назва походить від Сент-Ашель, передмістя Ам’єна на реке Соммі у північній Франції. Тас були виявлені кам’яні рубила різних форм, а також дрібні знаряддя з крем’яних відщепів.

Як дістатися Кодимського краю?

Місто Кодима стоїть на залізничній магістралі Одеса – Київ, за 242 кілометри від Одеси. Автобусна станція міста забезпечує автобусні зв’язки з Балтою, Вінницею, Одесою, Подільськом, Чечельником, Ольгополем, Рибницею.
Тож маршрут «Шпаків шлях» може стартувати з різних точок. Якщо ви вибрали автомобільну дорогу з Молдови, то доречно починати подорож з Олексіївки або Шершенців. Якщо автобусом з Балти, то починаєте знайомство з Кодимщиною зі Смолянки. З Вінниччини сюди можна дістатися власним автотранспортом через Баштанків або автобусом з Чечельника. Звідси рукою подати до села Івашків.

Знайомтеся з історичними та культурними пам’ятками своєї країни, відкрийте для себе ще одну перлину Північного Причорномор’я – Кодимський край.

Фото Павла Катеринича

*Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Выскажите ваше мнение. Это важно.
avatar
500
  Подписаться  
Сообщать о
Еще по теме
Все новости

Выбор редакции
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: