Культурна чи безкультурна спадщина?
У селах територіальних громад півночі Одещини автобусні зупинки, викладені мозаїкою, здебільшого пошкоджені та занедбані. Хоча ці автозупинки, без сумніву, – унікальне явище радянського стріт-арту. Чому тепер вони залишилися безгосподарними і нікому немає діла до їх збереження?
У 60-80-х роках минулого сторіччя митці, які трудилися над їх оздобленням, намагалися протистояти ідеологічній цензурі. Тож на багатьох мозаїках майже відсутня комуністична символіка, натомість яскраво проглядається національний колорит.
Тому і на орнаментальній мозаїчній зупинці «Любашівка» годі шукати серпа і молота – її невідомий творець надав перевагу козацькій тематиці, віковічній боротьбі українців проти своїх гнобителів та окупантів.
Начальник відділу культури і туризму Любашівської селищної ради Анатолій Крячик повідомив, що мозаїчні зупинки, яких у громаді нараховується близько десятка, поки що не стоять на балансі як об’єкти культурної спадщини. Тож хто відновить занедбану історію?
Мозаїки – це не «совок»
Німецький мандрівник Крістофф Брумме ще з початку нульових пропонував, аби сто найгарніших автобусних зупинок України були взяті під захист ЮНЕСКО, як центр Одеси. У 2008-му він писав: «Мистецтво майстрів мозаїки в Україні охоплює багато шкіл і стилістичних напрямів – експресіоністські і натуралістичні, соц-арт і поп».
До речі, десятки найоригінальніших мозаїчних українських зупинок вміщено у двох ілюстрованих альбомах Soviet Bus Stops – «Радянські автобусні зупинки».
Нині чимало ентузіастів переймаються очищенням зупинок по всій Україні. Так, дизайнерка з Миколаївщини Надія Ставицька разом із чоловіком відчищають мозаїки на Буковині. Каже, що «мозаїки – це не «совок», їх творили українці для українських міст і сіл.
Чи знайдеться на Одещині меценат, який допоможе зберегти ці витвори невідомих митців?
Наразі зібрані фрагменти журналіст зберігатиме, маючи надію, що навесні любашівська Мадонна також буде відроджена та збережена для нащадків.
Довідка «ОЖ»
Зупинки на Любашівщині з’явилися напередодні Олімпіади-80, поряд з готельним комплексом на трасі Одеса – Київ. Тоді шляховики почали ушляхетнювати траси, будували нові зупинки, а українські митці їх колоритно прикрашали.
Читайте також: