В Одессе деколонизировали Привоз
- Новости
- 2024-09-05
Одеса… Вже не літо, але й ще й не осінь… Тому й назвали open-air арт-проєкт у Літньому театрі одеського Міського саду так: «Літосінь 2024». От заходите ви у Літній, а там справжній вернісаж. Він – про наше життя, коли на душі й спекотне літо, й справжня осінь, і все, що ми з вами зараз відчуваємо. Та й проходить він у дні, коли літо зустрілось з осінню – з 31 серпня по 2 вересня включно.
Вітчизняне народне мистецтво – складне та загадкове. Чільне місце в ньому, нарівні з вишивкою, посідає традиційна народна лялька — атрибут обрядових дійств. Сьогодні народні майстрині відтворюють зразки старих ляльок або створюють авторські вироби. Поширене це мистецтво й на півночі Одещини. Особливо колоритні народні образи відтворює у мотанках впродовж багатьох літ майстриня з села Ясенове Перше Ольга Гогулінська. У Троїцькому мотає ляльки Юлія Жуковська. До лялькарства її спонукала нинішня війна.
Старий-старий одеський дворик… Це вже цікаво. Бо ж відомо: «звичайних» дворів в Одесі не буває… А от якщо у дворику є художня майстерня, та ще й не одна, то треба завітати. Особливо якщо самі художники запрошують.
Впродовж двох років повномасштабного вторгнення все суспільство так чи інакше відчуває втому та страждає через депресивні думки. І люди творчих професій не є винятком. Ми поговорили з одеською ілюстраторкою Іриною Потапенко про те, як вона намагається впоратися з негативними емоціями та наново знайти сенс життя. А також про те, чи існує дитяча література про війну і як митцям живеться в еміграції.
У суботу, 2 вересня 2023 року, у День міста, в Одесі відбулося урочисте вручення щорічної муніципальної премії Одеського міського голови «Культурна столиця», яка вручається діячам культури та мистецтва.
«Пам’ятник» вуличному телефону-автомату?.. А що це таке — телефон-автомат на вулиці? Так спитають, мабуть, ті, хто їх вже не побачив. А їх, до речі, було більше, ніж терміналів та банкоматів!
До 14 червня одесити та гості міста можуть завітати (до речі, безкоштовно) в галерею Одеської організації Національної спілки художників України на вул. Торговій, 2. Там триває виставка «Сюжет. Жанрова композиція». До речі, я б додала — різножанрова.
Все мы привыкли к тому, что одним из наиболее часто встречаемых стеновых декоров является картина. С одной стороны, что может быть проще, чем повесить картину в комнате, предварительно определившись с сюжетом. Однако, выбор сюжета не всегда является легкой задачей, т.к. на сегодняшний день предлагаемый выбор не ограничивается десятком-другим сюжетов, счет идет на десятки тысяч.
«Чого хоче жінка» – так називається виставка в одеському Літньому театрі Міськсаду. Виставка дихає навесні: і березень надвір, і всі представлені роботи створені жінками. Жінка та війна… Її тривоги та смутку. Біль та надія…
Фасади будинку Русова, Театру ляльок та Українського театру, Нового базару та Художнього музею перетворювалися на очах. Декілька хвилин — і картинка змінювалася. Мить, і знову обличчя-фасад такої знайомої пам’ятки архітектури ставав іншим.
Мистецтво Одеси другої половини ХХ і початку ХХІ сторіччя неможливо уявити без творчості Геннадія Гармидера – можливо, найяскравішого одеського художника, закоханого в рідне місто.
З появою фотографії портрети на замовлення аквареллю або олівцем стали користуватися меншою популярністю, проте сьогодні можна зустріти зовсім новий напрямок. Воно поєднує у собі два види мистецтва і дозволяє створювати справжні картини з фотографії.