Як розговорити дітей-мовчунів: поради логопедині з Любашівки
- Одеська область, Статті
- 2024-11-16
Через постійні бомбардування, посилення обстрілів та загрозу російської окупації міста Селидове колектив центральної міської лікарні з прифронтової Донеччини змушений був переїхати у більш-менш безпечне Причорномор’я – селище Миколаївку, що на Березівщині. На новому місці лікарня вже надає медичну допомогу місцевим жителям і мешканцям прилеглих громад.
Чимало літ поспіль найкращим на Любашівщині дитсадком «Казка» керує досвідчений педагог, заслужений працівник освіти Світлана Олійник. Попри війну, в Любашівському дитсадку №2 «Казка» не припиняється навчально-виховний процес. Й традиційно осінні місяці насичені цікавими заходами.
Любашівчанин Андрій Карналь – позивний «Корсар» – воював в АТО. Коли почалась велика війна, добровольцем пішов на фронт. Під час оборони Соледару був важко поранений, внаслідок чого отримав інвалідність ІІ групи. Відтоді, вже понад рік йому й досі не виплачено одноразову грошову допомогу при пораненні та не оформлено пенсію. Андрій сподівається хоча б на своє 50-річчя, 11 грудня, отримати першу виплату, бо вже закінчуються заощадження від зарплатні, заробленої «на нулі».
14 листопада в Україні відзначали Міжнародний день логопеда. Головне його завдання – усунути мовні порушення у малюків. Робота розпочинається з розвитку у дітей уваги, зорового і слухового сприйняття, пам’яті, мислення, загальної та дрібної моторики.
У Любашівці на варті чистої вимови у підростаючого покоління стоїть єдиний приватний логопед-дефектолог Наталя Пащенко.
Двір цих двоповерхових будинків, що примостилися на узвишші вулиці Шевченка у місті Балта, з ранньої весни і до пізньої осені квітне. Тюльпани, іриси, чорнобривці, троянди, вічнозелений плющ поруч із розкішними вишнями, яблунями, виноградними арками милують зір. Завдяки казковим гномам, царівні-лебідці, царівні-жабі, червоній шапочці, чоботам-скороходам двір цих двох будинків – №10 і 10А – здається казкою.
Ви уявляєте що буде, коли усі хлопці, скалічені фізично, психологічно, злі, прийдуть з війни? Це ж буде розгул бандитизму, вони ж не зможуть пристосуватися до мирного життя, – таку думку вже доводилося чути неодноразово. Про проблеми, сподівання, адаптацію і просто про життя після війни – у розмові з ветераном війни Валерієм Парчевським.
До початку широкомасштабної війни спільнота професійних художників Ізмаїльського району вела активну діяльність – проводили Всеукраїнські пленери та виставки, розписували храми, займалися викладацькою діяльністю. А чим митці живуть сьогодні? Про це нам розповіла художниця Надія Костова після відкриття у місті Рені персональної виставки з незвичною назвою – «Дзвін степового перламутру».
«Fish-двіж Балта» – таку назву мав ярмарок рибних страв, який цими днями відбувся у Балтській громаді.
Степовий південний розпис – напрям українського декоративно-орнаментального мистецтва – здавна побутував у Причорномор’ї й формувався, насамперед, на півночі Одещини. Віковічна сакрально-обрядова символічність наших предків з часом призабулась, перевтілившись в орнаментально-декоративне оздоблення осель та побутових речей. На початку 20-го століття традиції народного розпису зі стін «перебралися» на папір, переродившись в українське декоративно-орнаментальне народне малярство.
Представляємо вам рецепт капусти зі шкварками від сестер Світлани Довгошеї та Зінаїди Голуб із села Саражинка Балтської громади.
На кордоні з Молдовою в Бессарабській громаді розташувалося квітуче маленьке село Прикордонне (колишній Малоярославець Перший). Воно було засноване німецькими колоністами 210 років тому, в 1814 році. А у 1946-му тут з’явилися молдавани — їх переселили у зв’язку зі створенням військового полігону з сіл Фрумушика і Зурум (Новопавлівка). У суботу перед Великоднем на підводах у Прикордонне заїхало 67 молдавських родин.
У Ренійській громаді постійно проводяться благодійні ярмарки, триває збір коштів, речей, виготовлення маскувальних сіток для надання допомоги захисникам України.