Як крадуть гроші з банківських карток українців і як себе убезпечити

Як повідомили у Національному банку України, де провели масштабне опитування громадян щодо шахрайства, під час війни платіжне шахрайство трансформувалося у нові способи обману українців. Користуючись ситуацією та складним становищем багатьох людей, злочинці адаптували свої схеми і обманювали людей, прикидаючись банками або ж обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних та благодійних організацій.

Як діють «карткові» шахраї

У банках розповідають, що останнім часом дуже поширене шахрайство через методи соціальної інженерії – йдеться про відправку в соцмережах посилань на сторінку з нібито міжнародною фінансовою допомогою, під час переходу на яку пропонується запровадити особисті платіжні дані, які перехоплюють шахраї.

Ще один метод – розповсюдження повідомлень у «Фейсбуці» та інших соцмережах про збирання коштів для ЗСУ або на гуманітарні потреби, коли насправді такий збір проводить не волонтерська чи благодійна організація, а група шахраїв.

До цих пір нерідкі випадки, коли шахраї прикидаються «службою безпеки» великого банку і через психологічний тиск виманюють у клієнта конфіденційні дані (номер платіжної картки, термін дії, CVV-код), що згодом використовують для крадіжки коштів з рахунку.

Водночас, кажуть експерти, є у шахраїв i інші методи обдурити громадян. Так, більшість (52,7%) шахрайських випадків сталася при купівлі чи продажу товарів в інтернеті.

Найчастіше такі схеми використовуються зловмисниками на майданчиках онлайн-оголошень. Загальний принцип досить простий: обіцяючи хорошу ціну, що виправдовується нерідко зрозумілими всіма життєвими обставинами, зловмисники створюють для потенційного покупця режим психологічного тиску. Наприклад, розповідаючи, що мають іншого покупця, вимагають негайної передоплати за товар. Є і більш зухвалі та технологічні схеми, використання підроблених сторінок оплати карткою, що імітують вбудовані у сайти оголошень системи.

Проте приблизно з середини 2023 року шахрайський тренд із отримання фінансової допомоги почав поступово зменшуватися і на сьогодні вже зовсім неефективний. Злочинці повернулися до «класичних методів» та фішингу через підробку маркетингових кампаній банків, із фантастичними умовами, наприклад, «оформи картку та отримай 1000 грн на рахунок».

Коли банк повинен повернути кошти, вкрадені шахраями

Законодавство України захищає власників платіжних карток у разі втрати коштів у результаті шахрайських операцій. Втім, повернути кошти на рахунок клієнта банк зобов’язаний не завжди – є чіткі умови, коли саме клієнту повернуть кошти, а коли банк нічого не повертатиме.

Якщо користувач картки зрозумів, що втратив її або її вкрали, або помітив платіжні операції, які він не виконував, він зобов’язаний негайно повідомити про це банк. До цього моменту ризик збитків від операцій та відповідальність них несе користувач, і з моменту повідомлення користувачем банку – банк.

У разі коли власник банківського рахунку не поширював персональні дані, пов’язані з таким рахунком, і не був ініціатором зняття або переказу коштів, законодавство передбачає обов’язок банку негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта. Ця норма застосовується у випадках, коли списання коштів відбулося з вини банку.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо картку використано без фізичного пред’явлення ним або ідентифікації, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. Тобто фактично якщо клієнт сам повідомив свої коди або сам переказав певну суму, то банк може лише розвести руками і направити клієнта в правоохоронні органи.

Слід пам’ятати: якщо сам громадянин повідомив шахраям дані карти, на повернення вкрадених шахраями коштів банком розраховувати не варто.

Що ж до покарання для злочинців, які крадуть кошти з банківських рахунків, то юристи пояснюють: кіберполіція постійно затримує групи осіб, які займаються шахрайством, проте такі справи нечасто доходять до суду через відсутність доказової бази, і вкрадені шахраями гроші зазвичай не повертаються на рахунки громадян, які стали жертвами злочинців. Адже правоохоронці затримують представників так званих «офісів», і найчастіше особи, які там працюють – лише виконавці, а всі гроші фактично вже попрямували далі, і саме ці особи не можуть повернути викрадене.

Як уберегти свої гроші від шахраїв

Хоча шахраї постійно трансформуються та знаходять все більше нових жертв серед довірливих громадян, експерти впевнені: методи захисту від злочинців існують, і головний – пильність та перевірка інформації. А ще – захист персональних даних. Отже:

• прив’яжіть сім-картку до свого паспорта, за жодних обставин не повідомляйте реквізити вашої картки та іншу конфіденційну інформацію третім особам;
• на сайтах з продажу товарів, таких як ОLХ, завжди використовуйте тільки вбудовані чати та механізми безпечного продажу, купівлі та доставки, не переходьте за зовнішніми посиланнями;
• не слід переходити на надіслані посилання без базової перевірки адреси. Особливо уважним слід бути, якщо на сторінці за таким посиланням просять ввести будь-які важливі дані: про карту, паролі до облікових записів у соцмережах тощо;
• «червоним прапорцем» автоматично повинні ставати будь-які спроби психологічного тиску: відлік часу до завершення пропозиції, неймовірно спокусливі умови роботи, яку претендують сотні кандидатів тощо.

Також, якщо впевненості у здатності розпізнати шахрайські спроби заволодіти грошима на карті немає, можна використовувати окрему картку для операцій в інтернеті та для інших розрахунків, поповнюючи її на суму запланованих операцій, а картку, на яку надходить основний дохід, намагатися використовувати лише для переказу коштів з неї на «розрахункову». Так, цей метод не захистить на 100% від шахрайства, але допоможе мінімізувати втрати у разі неприємної ситуації.

Головні правила безпеки для власників платіжних карток:

• не повідомляйте нікому логін та пароль до онлайн-банкінгу. Працівники банку ніколи не вимагатимуть цієї інформації ні по телефону, ні електронним листом;
• звертайте увагу на текст СМС-повідомлення або повідомлення через месенджери, що містить одноразові паролі. Зазвичай текст цього повідомлення містить інформацію, на яку мету надано одноразовий пароль;
• не розголошуйте термін дії, CVV-код та PIN-код картки;
• якщо дзвонять від імені банку починають розпитувати інформацію, не потрібно підтримувати діалог;
• уважно вивчайте електронні листи, звертайте увагу на відправника, а у разі отримання листа від банку зателефонуйте за офіційним номером банківського колл-центру, а не за вказаним у листі;
• за наявності повідомлень від знайомих у соцмережах про термінову потребу в грошовій допомозі, перевірте інформацію, зателефонувавши або написавши особі з іншого каналу комунікації;
• у разі втрати телефону або непрацюючої SIM-картки зверніться до банку та мобільного оператора. Обмежте доступ до онлайн-банкінгу та особистого кабінету оператора до моменту з’ясування обставин;
• не встановлюйте на мобільний телефон програми, отримані з невідомих джерел, і перевіряйте, які права програма вимагає від телефону;
• перевіряйте сайт, на якому планується здійснити оплату, використовуючи ресурс Чорний список від Асоціації ЕМА або сервіс Департаменту Кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD;
• не виконуйте вказівки шахраїв, коли невідомі особи просять провести будь-які дії в банкоматі, щоб нібито підтвердити зарахування коштів;
• у разі надходження інформації про додаткові виплати перевіряйте все у першоджерела (наприклад, допомога від ООН, ЮНІСЕФ, Червоного хреста – усі дані є на сторінці.

Читайте також:

• Дзвінок з невідомого номера: як дізнатися хто це?
• Що в жодному разі не можна викладати в соцмережах;
• Що ніколи не можна говорити по телефону.

Джерело: Фокус