Ключові моменти:
- Після майже тижневої зливи рівень води в Куяльницькому лимані піднявся вище, ніж навесні; заплавні ділянки частково затоплені;
- Солоність води значно знизилася, що важливо для лікувальної грязі та рапи;
- Але ж однією зливою річки, що живили лиман, не відновляться; проблема висихання та дефіциту прісного стоку зберігається;
- Найближча експедиція вчених надасть детальні дані про стан лиману: рівень води, солоність і площу водного дзеркала.
Зараз оцінити стан лиману можна, хіба що, візуально. Після дощів його узбережжя, практично, недоступне – проїхати там неможливо. Що значно полегшує роботу служби державної охорони нацапрка, не приховує Олег Деркач. Але наступного тижня його фахівці разом з вченими інституту морської біології НАН України планують спільну експедицію для оцінки стану Куяльницького лиману.
– Візуально лиман наповнився. Його рівень зараз вищий, ніж навесні – після наповнення його морською водою. А її цього року за зиму запустили 9 000 000 кубометрів, – розповідає науковець. – І у верхів’ях Куяльник піднявся вище села Стара Еметовка. Звичайно, лиман не досяг своїх колишніх меж – тобто, далеко до попередніх північних кордонів. Але рівень значно піднявся – затоплені заплавні ділянки, залишки дамб.
Природно – лиман істотно розсоловився. І цей показник вкрай важливий – солоність Куяльника критична для підтримки якості лікувальної грязі та якості рапи.
Але, хоча б, на часткове відновлення річок, що живили Куяльницький лиман, розраховувати не варто.
– Басейни Великого Куяльника та багатьох малих річок досить змінені, на багатьох ділянках русло втрачено, розорюється. Тому за одну таку рідкісну, залпову зливу річки не можуть відновитися, – переконаний Олег Деркач. – Звичайно, десь наповняться русла, ставки, які давно висохли. Дамби зберуть певну кількість води. Але, на жаль, одною такою катастрофічною повінню лиман не відновиш. Потрібно відновлювати заплави, прибирати звідти орні землі, залужувати, заліснювати, роздамбовувати багато ділянок. І, звичайно, один випадок нічого не змінить. Тим більше, що нічого особливого не сталося. Навіть у 2000-х роках було кілька таких злив. До того ж, випадало й більше 100 міліметрів опадів. Але, на жаль, ситуацію на лимані це значно не поліпшило, не викорінило причини, які призводять до його пересихання. Річка Великий Куяльник, практично, припинила своє існування. Тому дефіцит прісного стоку буде відчуватися вже в червні-липні наступного року. І проблему висихання, засолення Куяльника доведеться вирішувати знову.
Результати найближчої експедиції вчені обіцяють оприлюднити.
– Після вимірів, збору проб води про стан Куяльника ми розповімо більш детально – про рівень води, її солоність, зміну площі водного дзеркала лиману, – запевняє Олег Деркач.
Ще на тему: Куяльник під загрозою? Нацпарк розвіяв чутки про «величезну забудову» лиману.
Фото Ганни Шевченко
