Одессит Александр Куренной отрицает свою причастность к угрозам совершить теракт в одном из общежитий для студентов-иностранцев. Блогер Сергей Дибров смеется над раздутой СМИ ситуацией.
В частности, Александр Куренной заявил в соцсетях, что его именем воспользовались, у него нет ни ЖЖ, ни пистолета, ни взрывчатки. В милицию пришел добровольно, но там на него оказывалось давление.
"Текст, который там написан в жж, понятно, что был переведен гугл переводчиком с ошибками. То есть, когда я что-то пишу, делаю это без ошибок. На допрос в МВД я явился добровольно. На этом допросе мне намекнули: признай свою вину, мы закроем дело, заплатишь 800 гривен штрафа, то есть сотрудники МВД хотят, чтобы я признал свою вину в том, чего не делал. Также на допросе было сказано в мой адрес следующее-это дело имеет большой резонанс, включена государственная машина против меня. Допрос проходил с нарушением законодательства", — написал Куренной.
Отметим, что еще до этих заявлений одесский общественный деятель и блогер Сергей Дибров написал на ТВi по этому поводу статью "Як у “одеського Брейвіка” вуса повідклеювалися", предположив, что вся эта информация про теракт — утка для СМИ.
"Повідомлення у журналі, який не має жодного “френда”, блискавично облетіло українські медіа…
У той час, коли офіційні ЗМІ роздмухували паніку та повідомляли міліцію про очікуваний теракт, мешканці блогосфери ставилися до ситуації зі здоровим гумором. З самого початку вони звернули увагу на те, що той “Маніфест” нібито праворадикального українського патріота написаний дуже дивною мовою. А саме “український патріот” дуже невдало використовує слова, які перекладаються російською однаково, але мають дуже різну семантику в українській.
Такі помилки були б можливі у випадку, якби автор склав текст російською, а потім переклав на українську. Наприклад, він скаржиться: “з кожним роком я все менше дізнаюся своє місто”. Схоже, він використав слово “дізнаюся”, яке перекладається російською як “узнаю” (в сенсі “пізнаю”, “отримую знання”) замість потрібного в даному випадку “впізнаю”, що також перекладається російською як “узнаю”, але в зовсім іншому сенсі – “ідентифікую”.
Або ось це: “Я вибрав своєю метою одне із студентських гуртожитків”. Припустимо, що “одне” замість “один” – це описка. Але слова “мета” і “ціль” мають в українській відчутно різний сенс, спільними в них є тільки переклад російською.
Є в тексті й інші цікаві моменти. Загалом, як показали нескладні досліди, такі помилки були б можливі у випадку, якби автор склав текст російською, а потім переклав на українську, причому саме за допомогою сервісу Google Translate. Така версія пояснює всі численні дива, які можна знайти в одному недовгому абзаці "Маніфесту". І навіть то саме слово “одне” перестає бути опискою і перетворюється на одну з особливостей машинного перекладу", — пишет Сергей Дибров.
