Одеса — місто, що читає. Недарма саме тут було створено першу в Україні публічну бібліотеку. Яку літературу видають сьогодні для наших дітей, якою вона має бути, та що читає дітвора, дізнавалося «Одеське життя».
Пливи, «Барабулько»!
Олексій Надемлинський
На столах старовинної читальної зали Одеської публічної бібліотеки — яскраві дитячі книжки з фонду бібліотеки. Познайомившись із ними, діти та батьки зможуть ознайомитись також і з номерами дитячого журналу «Барабулька» — із загадками та призами.
Його авторами стали одеські дитячі письменники Любов Купцова, Галина Верд, Інна Іщук, Олексій Надемлінський, Олександр Макаров, Артур Суханов. Склав для дітвори вірші-загадки про звірів і директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков. Навіть знаменитий Ігор Потоцький, чиї книжки перебувають сьогодні в зібраннях Національної бібліотеки Франції, бібліотек університетів Гарварду та Берклі, помістив у «Барабульці» свої вірші.
Інна Іщук
А ще тут є розмальовки, кросворди, ребуси, викрійки масок для героїв казок, сторінки волонтера та українознавця.
Назву делікатесної чорноморської рибки-барабульки носить й об’єднання дитячих письменників Одеси. Створив його Володимир Рутківський — чудовий дитячий письменник, який, на жаль, кілька років тому пішов із життя. Саме він свого часу і запропонував видавати журнал для дітей.
— Він навіть написав гімн «Барабульки», — розповідає керівниця секції дитячої літератури, авторка газети «Одеське життя» Інна Іщук.
Інна домоглася-таки видання часопису. І перший журнал присвячений Володимиру Рутківському.
Про купальські скарби та славу козацьку
Більшість героїв книжок Інни — звірі та птахи. Є серія казок про дітей, яким допомагають стати кращими саме їхні домашні улюбленці. А крім веселих книжок для малечі, ще видано три пригодницькі повісті для старших дітлахів. Одна з останніх — «Королева купальських скарбів». Читаючи її, дітвора побуває в чарівній країні, де розмовляють звірі, вирушить у веселі мандрівки, і навіть злітає на Місяць.
Найкращим українським дитячим письменником Інна вважає Володимира Рутківського.
— Володимир Григорович підняв у дитячій літературі героїчну тему української історії. Багато працював в архівах, — розповідає Інна Іщук. — Так з’явилася книжка «Сині Води» — про першу в історії поневолених народів переможну битву об’єднаного українсько-литовсько-білоруського війська з татарською ордою, внаслідок якої українські землі здобули незалежність. А доблесному князю Боброку в запеклому бою допомогли троє підлітків.
Цей роман був нагороджений премією Книга року ВВС. Він став першою й останньою Книгою року, написаною для дітей.
Історико-пригодницька тетралогія Рутківського «Джури» присвячена вихованню юного покоління на козацьких традиціях. Ця книга увійшла до обов’язкової шкільної програми з літератури.
Повість-легенда «Сторожова застава» здобула премію імені Лесі Українки, яку присуджує Кабінет міністрів. За її мотивами було знято, на думку Інни, найкрутіший дитячий український фільм. Фентезі про сучасного школяра Вітю, який через портал часу потрапляє в минуле — на тисячу років назад, у часи билинних богатирів, — дивляться сьогодні в різних країнах світу.
Весело і чесно про маленьку відьму
На думку Олексія Надемлінського, література для дітей має бути доброю і веселою. «Чорнухи» вони ще в житті встигнуть сьорбнути. Дитинство має бути — навіть попри війну.
— Я виступав перед дітьми-біженцями з Донбасу, — згадує письменник. — І, незважаючи на все, що їм довелося пережити, вони залишалися дітьми. Один хлопчик почав розповідати, як свистить снаряд танка, як свистить міна міномета. Тобто він видав мені «курс молодого бійця» і водночас залишився дитиною.
Й обов’язково — для дітей треба писати чесно. Вони відчувають брехню. Якщо з дітьми починаєш сюсюкати або хоч один раз їм збрешеш — вже тобі віри не буде.
Остання книжка Олексія Надемлінського — містична казка «Маленька відьма та КІР».
— Якщо вкласти її зміст у кілька рядків — це історія про те, що було б, якби дівчинка 12 років з’ясувала, що вона відьма за народженням, — каже Олексій. — І на неї чекає вибір, а все наше життя вибір — життя звичайної людини або відьми.
Дівчинка вибрала побути відьмою. Обзавелася друзями. В її свиті опинилися КІР — кіт розумний, домовик, коловерша — помічниця відьом.
— Книжка вийшла про душевну самотність дівчинки. Вона знайшла таку ж самотню людину, яка творила зло, сама цього не розуміючи, — розповідає письменник. — Я намагаюся не дуже негативних героїв для дітей робити. Тобто якщо вони негативні, це, скоріше, через незнання всіх обставин. А поміж ділом — вони врятували світ.
Про книжки для верхньої полиці та слова, які пам’ятають усі
Зараз Олексій працює в дитячій бібліотеці — універсальному читальному залі на Європейській, 67. Діти, за його словами, сюди приходять постійно.
Літературні вподобання — найрізноманітніші. Особливо затребувані сьогодні нон-фікш — популярна нехудожня література — та комікси. Користуються попитом серії — наприклад, дівчача «Клуб червоних кедів» іспанської письменниці Ани Пунсет.
На успіх приречені й книжки про сучасних дітей — юним читачам цікаво про себе прочитати.
— Зараз з’явилося багато підліткової проблемної літератури — припустимо, про дівчинку, яка впоралася з проблемою зайвої ваги. Деякі з них я рекомендую бібліотекарям спочатку показати батькам. Були вже прецеденти з книжками для підлітків із майже ненормативною лексикою, — зазначає Олексій. — А такий собі Єгор Бенкендорф написав серію книжок про ігри нашого дитинства. Дві книжки — нічого. А третя може просто бути небезпечною. Начебто, як жартома — але дитина може це сприйняти як керівництво до дії. Наприклад: «наїжся льоду, щоб не піти до школи; якщо хочеш, щоб бахнуло, засунь у багаття шматок шиферу». Я цю книжку на самий верх поставив. А іноді думаю: чому сьогодні немає цензури?
Найкращим дитячим українським письменником Надемлінський теж вважає Володимира Рутківського. Найкращими книжками — «Джури» та «Гості на мітлі».
Спадкоємець одеської літературної школи
Микита Герус
Одеса — місто літературне. І юне покоління має намір продовжувати цю чудову традицію. Разом із дорослими письменниками свою першу книжку українською мовою під час зустрічі в бібліотеці презентував Микита Герус — шестикласник Рішельєвського ліцею.
Вірші він пише з п’яти років — про все на світі: про Одесу, природу, котиків, сім’ю, хобі, мистецтво. А зараз, до того ж, почав писати прозу.
— Зараз у мене йде фантастична повість-казка «Юлій — синій кіт». У ній коти можуть літати, думки читати. Друга повість — «Коробка з кошенятами», там я розповідаю, як у нас з’явилися кошенята. Дуже зворушлива історія, заснована на реальних подіях. Потім ще пригодницька — «Допомога на вихідних». Теж ґрунтується на реальних подіях, але я там стільки всього напридумував — пригоди, щоб посміятися.
Герої повістей Микити — його однолітки. Є в них і чарівники — хтось добрий, хтось злий. Страшилок юний літератор не пише. Зате складає роман на ліричну тему.
— Там події відбуваються в XIX столітті. Сюжет ґрунтується на тому, що один чоловік зустрічає дівчину. Дівчина дуже дивна, але він у неї закохується. Потім йде розвиток, і виявляється, що вона дочка Люцифера, — ділиться своїми творчими планами Микита. — Далі я ще не придумав. Кінець, я думаю, буде драматичним.
Де придбати книгу для дитини?
Спеціалізованого магазину дитячої книги в Одесі немає. Зате є «Книгарня-кав’ярня» на вулиці Європейській, 77. Її господиня Галина Дольник, за словами Олексія Надемлінського, знає всіх українських письменників і книговидавців. Тож, якщо потрібно замовити книжку, видану в Україні, звертайтеся до пані Галини.
Читайте також:
