Ключові моменти:
- У Міському саду Одеси відкрили виставку про татарську культуру та жіночу родинну пам’ять
- В експозиції представлені авторські кафтани, традиційні прикраси та сімейні реліквії
- Частиною виставки став фотопроєкт «Коріння», присвячений пошуку власної ідентичності
- Відвідати виставку безкоштовно можна до 20 червня
Культурний оглядач «Одеського життя» Олексій Овчинніков побував на відкритті виставки «Подорож крізь східну казку» в одеському Міському саду та підготував фоторепортаж із події. Простір галереї у Міськсаду Одеси наповнили татарські кафтани, традиційні прикраси, сімейні реліквії та особисті історії, які через фотографії й предмети побуту розповідають про пам’ять роду, жіночі долі та культурне коріння.
Татарські прикраси, кафтани та пам’ять поколінь: фоторепортаж із виставки в Одесі
В основі виставки «Подорож крізь східну казку» – особиста подорож авторки, Майї Макєєвої до свого коріння. Через фотографічний цикл «Коріння» та серію авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми» вона досліджує теми роду, національної приналежності, культурної спадщини та зв’язку поколінь.
Назва виставки відсилає не до казки як вигадки, а до особливого простору символів, спогадів і традицій. Схід тут постає як місце культурної спадщини, краси, сили та пошуку власного місця у світі. За допомогою художньої та документальної фотографії Майя розмірковує над тим, як сімейна пам’ять, жіночі родинні лінії, історичні події та етнічне походження впливають на формування особистості.
– Наприкінц 2022 року несподівано стала завидною нареченою з приданим: трикімнатна квартира, машина, дача біля моря – і все це у 23 роки. Тільки це «придане» звалилося на мене не як подарунок долі, а як її жорстока ціна: воно прийшло разом зі смертю моєї бабусі. Ці матеріальні блага виявилися для мене надто дорогими, бо я їх не обирала, – розмірковує Майя.
Кожне фото – це розповідь-рефлексія. Разом з глядачами вона намагається знайти відповіді на прості, але водночас дуже важливі питання: хто ми, звідки походить наше коріння та які цінності ми успадковуємо від попередніх поколінь. Саме тому, вона нібито бере глядача за руку і веде його в коло своєї родини. Кожне фото – невеличка історія про бабусю, маму, сімейні трагедії та таємниці. А поряд, справжні свідки всіх подій – особисті речі бабусі: гаманець, головний убір, піали, вази, все те, що отримала Майя у спадок.
– І донині я не розплатилася за своє придане, адже його справжня ціна – моє горе. Не впевнена, що зможу сплатити цю данину навіть у найближчі роки. Я б без вагань відмовилася від усього цього, аби тільки залишитися тією самою 23-річною безтурботною дівчиною, а не перетворитися передчасно на панянку «в хутрі».
Окрему частину експозиції становлять авторські кафтани – їх не часто можна зустріти в Одесі. В руках майстрині цей традиційний східний одяг перетворився на художні об’єкти. Кожен кафтан створений на перетині культурної пам’яті, традиційних технік та сучасного дизайну. У кожного з них є своя назва та історія.
Познайомитись з виставкою та авторкою особисто можна до 20 червня.
Вхід – вільний.
Читайте також:
