Шукаємо менеджера з продажу реклами

Погода і справді похмура, тривалі вихідні скінчилися, робочий понеділок розбудив нас ранковим туманом, а згодом — вогкістю. Вийшов «у місто» — і на лаві не сядеш: мокро.

Ми пробіглися центром міста, коли вже майже всі свята (за винятком Старого Нового року) залишилися позаду, а та ж погода стала навіювати похмурий настрій. Що шукали? Шукали відчуття свята та «картинки» для підняття настрою.

До речі, ще раз зафіксували усі «центральні» ялинки. По-перше, через ту саму похмуру погоду багато які з них і вдень міняться вогнями. По-друге, незабаром і з ними, і з різдвяно-новорічним оздобленням нам доведеться прощатися.

І, до речі, зазначили, що багато які одесити діють за принципом «природа не має поганої погоди», або «свята тривають».

Мокрий асфальт-плитка – не завада. Хочеться посидіти на лавці в Міськсаду, хай навіть мокрій — витремо. І навіть місцевий білий кіт (або кішка) присів собі у самому серці міста на лаві, не без цікавості спостерігаючи за перехожими.

 

А око так і ловить і прикрашені ялинки, і новорічне оздоблення, і святкові фотозони, наче намагається зупинити час, який невблаганно рухається вперед.

осьминог у одесской мэрии

Похмуре одеське післяноворіччя ще не зовсім «після»: нехай навіть закриті багато які ярмаркові павільйони на Приморському бульварі, зате з відкритих линуть пахощі глінтвейну та іншого чогось смачненького. Дюк, як і раніше, поглядає на корабель, встановлений перед ним і спостерігає за новорічними хвилями, що з’явилися на Потьомкінських сходах.

Так, післяноворіччя видалося погодно-похмурим. Аби святковим у душі!..

Ще зимові фоторепортажі “Одессской жизни”:

 

Фото Марії Котової

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі