1. Як з’явилася назва «Одеса»
Існує гарна і водночас незвична версія, що пояснює походження назви «Одеса». Ще в античні часи неподалік від сучасного узбережжя існував грецький город Одесос.
Минуло багато століть, і після того як російські війська захопили Хаджибей, військовий губернатор Йосип Де Рібас запропонував назвати поселення на честь цього античного міста. Катерина II погодилася з пропозицією, але додала власну примху: вона захотіла, щоб назва мала жіночий рід. Так з античного «Одессоса» постала сучасна «Одеса», і саме з цього моменту закріпилася назва міста, якою ми користуємося й сьогодні.
2. В Одесі не закладали перший камінь — замість нього була паля
У багатьох містах традиційно вважалося, що початок будівництва слід відзначати урочистою закладкою першого каменя в основу споруди. В Одесі все відбулося інакше. 2 вересня 1794 року Йосиф Де Рібас не став класти камінь, а символічно вбив дві дерев’яні палі в основу Платонівського молу. Це дійство стало відправною точкою створення порту, а разом із ним — і нової сторінки в історії міста. Такий вибір виглядав логічним: поселення Хаджибей уже існувало, а невеликий порт також був, просто його потрібно було розширити й укріпити. Тому не камінь, а палі стали своєрідним символом народження Одеси.
Читайте також: Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (фото, ілюстрації)
3. Відро води коштувало як кілограм м’яса
Сьогодні важко уявити, але наприкінці XVIII століття в Одесі вода цінувалася майже на вагу золота. Єдиним джерелом вважалася Водяна балка на Балківській вулиці, і доставка рідини до міста обходилася мешканцям у величезні гроші. Відро води тоді оцінювалося в один рубль, тобто стільки ж, скільки коштував кілограм свіжого м’яса. Для містян це означало, що обійтися без води було неможливо, але кожна крапля давалася надто дорого. Дефіцит робив воду товаром першої необхідності, а її висока ціна відображала суворі умови життя перших одеситів.
На початку існування Одеси воду брали лише у Водяній балці на Балківській вулиці, і вона була дуже дорогою. Вартість одного відра дорівнювала ціні 1 кг м’яса і становила 1 рубль.
4. Турецьке золото на дні одеського моря
Одна з найяскравіших легенд пов’язана з морською битвою, що відбулася у серпні 1790 року. Між островом Тендра та майбутньою Одесою зійшлися турецький і російський флоти. Під час бою на дно пішов турецький корабель, і, за переказами, саме на ньому зберігалася уся казна флотилії. Скрині із золотими та срібними монетами нібито сховалися в морських глибинах приблизно за сорок миль від берега. Правда це чи гарна вигадка, сказати неможливо, але сама легенда міцно увійшла в одеський фольклор і досі хвилює уяву романтиків та дослідників.
5. Очаків чи Одеса: доленосний вибір
Коли Катерина II вирішила заснувати новий порт на південних землях, її перший вибір припав на Очаків. Місце здавалося зручним, і саме там планувалося облаштувати військову гавань. Проте Йосип Де Рібас зміг переконати імператрицю. Він доводив, що Хаджибей значно вигідніший: море тут глибше, а близькість Дунаю відкриває шлях як для воєнної стратегії, так і для торгівлі. У результаті Катерина змінила своє рішення, і саме Хаджибей став місцем, де виросли порт і майбутня Одеса. Це рішення визначило всю подальшу історію міста та закріпило його роль у регіоні як ключового морського центру.