Так, сніг таки випав, але дуже мало. Хтось з цього приводу радіє («справжня зима прийшла»), хтось – зовсім навпаки: мовляв, навіщо нам ця ожеледиця, та й піском посипали погано.
– Ну от, а ти казала санки взяти, а того снігу так мало, що тільки на деревах можна побачити, – каже жінка маленькій дочці у парку.
– Ну то ще буде багато снігу! – впевнено каже дочка.
Так, снігу випало мало. А от ожеледиця відчувається. От так йдеш вулицями: ця сторона – ще біла, а на цій все прибрано, наче й того снігу зовсім не було.
– Іщо це у природі діється?.. Вже майже березень, а тут сніг, якого не було майже всю зиму, – чую по дорозі.
А ще чую:
– То краще за погоду балакати собі, аніж про кляту війну… Он сніг випав, всі тільки про нього розказують, наче вперше побачили…
– А мені здається що таки вперше… Що там на завтра синоптики обіцяють?
На лавці в Міському саду хтось на снігу «намалював» серденько, наче знов нагадав про День закоханих, який вже минув. Діти намагаються на оцих лавках зібрати хоча б трохи білого холодного «дефіциту», аби зробити хоча б маленький сніжок: все ж радість. А про сніговиків й мови немає…
Хоча ж придивіться: хоча й снігу мало, але ж яка краса! Біла казка на вулицях…
Тримаймося!
Фото авторки
