2011 рік. Старт кампанії скорочення кількості вишів
Все почалося в 2011 році, за часів міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Він заявляв: «Світовим параметрам відповідає показник, коли один успішний університет існує на 500-800 тисяч жителів країни. Тобто якщо в Україні живуть близько 48 мільйонів осіб, значить, нам було б достатньо близько 90 (проти сьогоднішніх 853) вищих навчальних закладів». Другим аргументом на користь скорочення системи вишів був той факт, що до сотні кращих університетів світу українські не входять. Отже, вирішили: не треба розподіляти фінансування тонким шаром на розгалужену систему, простіше її скоротити і у такий спосіб покращити рівень забезпечення наукових та учбових потреб вишів, що залишаться.
Читайте також: Названі найкращі виші Одеси: результати рейтингу
Скептики ж твердили: вся справа в майнових та земельних відносинах. Бо скорочення кількості вишів відкривало великі можливості щодо продажу земельних ділянок, де знаходились закриті виші, а також продажу з аукціону обʼєктів нерухомості вишів, які не використовуються в учбовому та науковому процесах. На користь саме таких тверджень опосередковано свідчив характер прийняття рішень щодо обʼєднань вищих навчальних закладів: широкого обговорення з колективами не відбувалось. Про прийняті рішення студенти та викладачі здебільшого дізнавались із соціальних мереж. Їх ставили перед фактом, який можна обговорювати, але не можна змінити. Точка зору міністерських чиновників брала гору, а оцінки ситуації фаховою спільнотою повністю ігнорувались.
Іноземний досвід
На початку процесу обʼєднання чиновники часто згадували приклад з історії Фінляндії. Одним із досить успішних є створення у 2010 році університету Аалто на базі Гельсінської школи економіки, Гельсінського технологічного університету і університету мистецтва та дизайну. У Фінляндії тоді дійшли висновку, що мають занадто багато університетів та інших закладів вищої освіти, які необхідно консолідувати. Після тривалого обговорення за участю всіх зацікавлених сторін рішення про обʼєднання вишів було спокійно прийнято. Хоч приклад цей і згадували, але в нас рішення приймали без попередніх обговорень виключно беззаперечним шляхом.
Які виші об’єднали в Одесі?
У 2012 році Одеську державну академію холоду ліквідували шляхом реорганізації та приєднання до Одеської державної академії харчових технологій (зараз Одеський національний технологічний університет).
В 2020 році державний університет «Одеська політехніка» реорганізували в НУ «Одеська політехніка» з приєднанням до нього Севастопольського національного технічного університету. За рік до «Одеської політехніки» приєднали ще й Одеський регіональний інститут державного управління при Президентові України, на базі якого створили Навчально-науковий інститут публічної служби та управління.
Читайте також: Скільки коштує контрактне навчання в одеських університетах
2020-й став роком створення ще одного обʼєднання – Державний університет інтелектуальних технологій та зв’язку створили шляхом реорганізації Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова та Одеської державної академії технічного регулювання та якості (цей виш готував фахівців у напрямках стандартизації, метрології та сертифікації).
Класичний університет може мати в своїй структурі будь-які факультети та підрозділи. Так чиновники Міносвіти відповідають на закиди щодо дуже великого збільшення ОНУ ім. І.І. Мечникова за рахунок приєднання до нього протягом 2024-2025 років аж двох університетів – Одеського державного екологічного університету з Херсонським гідрометеорологічним професійним коледжем, Одеським коледжем компʼютерних технологій та «Одеської юридичної академії».
Міносвіти у 2025 році вирішило створити в Одесі один морський виш, який готуватиме кадри і для судноплавних компаній, і для морегосподарського комплексу країни, а також Військово-морську академію – задля забезпечення питань оборони. Перше завдання вирішується шляхом приєднання Одеського національного морського університету до НУ «Одеська морська академія». Друге – шляхом реорганізації Інституту Військово-морських сил НУ «ОМА» та відділення військової підготовки Професійного коледжу морського транспорту в самостійну Військово-морську академію, в якій буде військово-морський коледж для підготовки осіб старшинського складу. Крім коледжу, до її складу увійдуть Військово-морський ліцей імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного та Водолазна школа ВМС, що отримає назву «Центр водолазної підготовки та виживання на морі».
Міжнародна допомога
Зрозуміло, що такі глобальні зміни Україна розраховувала провести за фінансової підтримки міжнародних інституцій.
У 2021 році між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку була укладена Угода про позику щодо фінансування інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» для «покращення якості та прозорості системи вищої освіти України».
Угодою з Банком передбачалися бонуси: забезпечення обладнанням для сучасних базових навчальних лабораторій та передових науково-дослідних лабораторій, забезпечення обладнанням для інформаційних технологій, проведення незначних ремонтних та відновлювальних робіт. Через повномасштабне вторгнення проєкт був призупинений, а кошти пішли на підтримку студентів і викладачів вишів, які постраждали внаслідок бойових дій. Тому всі витрати, повʼязані з реорганізацією мережі вищих навчальних закладів, Україні доводиться нести самотужки.
У 2022 році Кабмін схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022−2032 роки. Виходячи з досить напруженого бюджету, який країна має можливість виділяти на вищу освіту, вона передбачає подальше скорочення кількості вишів до ста.
Далі буде. А що саме?
В Міністерстві освіти і науки наголошують, що скорочення кількості вишів триватиме, бо демографічна ситуація буде складною наступні 10-15 років. Цікаво, що, зокрема, в Естонії дозволяють самостійно працювати університетам з кількістю студентів всього від одної до двох тисяч. Це нікого не лякає і не спонукає до обʼєднань вишів. Там більше переймаються питаннями дублювання спеціальностей, щоб не витрачати державні кошти на підготовку тих, хто потім не матиме роботи. В нас же всі виші готують юристів, журналістів, менеджерів, психологів. І у Міносвіти на це чомусь не зважають.
В Міносвіти також повідомили, що не мають середньострокового плану подальшої реорганізації вишів. Тобто які заклади вищої освіти обʼєднають далі і за якими критеріями їх обиратимуть – поки невідомо. Слідкуємо за соціальними мережами.
Читайте також:
