Містобудування та урбаністика в Одесі — це вічно актуальне питання. Архітектори не припиняють роботу навіть під час війни і створюють проєкти перебудови Одеси. «Одеське життя» дізнавалася, яке місце в них відводять людям, будинкам і транспорту.
Генеральний план Одеси: що в ньому написано
урбаніст Петро Обухов
Основний містобудівний документ Одеси — Генеральний план. У ньому прописані рішення щодо розвитку міських територій і мають враховуватися інтереси одеситів.
— Генплан можна було б назвати комплексним планом розвитку, але насправді чіткого і зрозумілого документа у нас немає, — каже урбаніст Петро Обухов. — Немає розуміння, до чого ми рухаємося. Усе відбувається якось хаотично. І ось це — а зовсім не корупція — мені здається сьогодні головною проблемою керівництва міста.
Для початку, вважає урбаніст, необхідно визначити напрям розвитку — чи буде Одеса туристичним, промисловим або, наприклад, транспортним центром. Але незалежно від цього, пріоритетом має залишатися якість життя одеситів. А отже — гідний рівень міського громадського транспорту, доріг і комунальних послуг. А цим Одеса похвалитися поки що не може. Наприклад, за словами Обухова, місто витрачає щороку щонайменше пів мільярда гривень на доплату за газ — на додачу до грошей, які одесити платять за опалення. І ніхто цю сферу, судячи з усього, реформувати не збирається. Хоча цілком реально зробити роботу котелень ефективнішою. Коли будинки перестануть «опалювати космос», зекономлені гроші можуть бути спрямовані на розвиток ЖКГ.
Організація забудови
Аркадія Гагарінське плато
Ще однією важливою умовою комфортного життя городян є нова організація забудови.
— Того, що коїться зараз, наприклад в Аркадії, на Краснова (між Адміральським проспектом і Середньофонтанською), відбуватися не повинно. У цих районах немає жодної школи. Хоча жити там будуть тисячі людей. Відповідно, це не найкращим чином впливає, зокрема, на транспортні потоки. Але ніхто про це не подумав. І тепер доведеться вигадувати якісь складні варіанти, щоб зробити там життя людей комфортним, — каже урбаніст. — Школи немає досі і в районі «Альтаїра». Але там хоча б можна гіпотетично передбачити місце, де вона коли-небудь, я сподіваюся, з’явиться.
Менше поверхів, більше зелені
Для правильної забудови «велосипед винаходити» не треба, переконані урбаністи й архітектори: у житлових районах мають бути зелені зони, дитячі майданчики, поліклініки, школи.
— Загалом мені, наприклад, подобається, як спроектовані Черемушки, — ділиться Петро Обухов. — Це малоповерхова забудова, район потопає в зелені, у кожному кварталі є школа, дитячий садок, посеред району — парк. Не розумію, чому планувальники не зробили того ж самого на селищах Котовського і Таїрова.
Забудову «людського масштабу» пропонує при проектуванні нових житлових районів і архітектор Максим Бадерний. Адже багатьом одеситам подобається жити у форматі парку — як на Черемушках.
— Забудова формату «місто-сад» може бути інтегрована з іншим видом забудови. Можна чергувати нові та старі квартали і водночас поліпшити їх щільнішим міським середовищем з усім необхідним для життя: бізнесом, школами, дитячими садками, — розповідає Максим. — Наша команда Stripe Architects бачить на Черемушках будівлі висотністю від трьох до шести поверхів. Зрозуміло, що в середовищі, яке ми проєктуємо, 25-поверхові будинки просто неможливо побудувати. Навіть дев’ятиповерхівки не ефективно будувати, бо вони потребують додаткової інфраструктури.
Простір для щастя
проєкт реконструкції Катерининської площі
Урбаністи впевнені, що правильне планування міста може зробити його жителів у рази щасливішими. І, зокрема, для цього необхідна організація комфортного публічного простору: парків, пішохідних зон, площ. До речі, торік в Одесі було оголошено конкурси на реконструкцію одразу двох міських площ: Театральної та Катерининської. Щоправда, жодної з проектних пропозицій міськрада не прийняла.
— Умови конкурсу реконструкції Катерининської площі були дивні. Спрямованість — тільки трикутник посередині, де раніше був пам’ятник Катерині, — розповідає Петро Обухов. — А на мій погляд, потрібно робити перепланування всієї площі — аж до Дюка. Щоб це була не гігантська гранітна пустеля без жодного дерева, а простір, де багато зелені, є місця для сидіння. Тобто — не гігантська парковка, а місце, де людям приємно перебувати. У нашому спільному проєкті з архітектурною студією SIVAK + PARTNERS усе це враховано. Замість пам’ятника ми пропонуємо зробити фонтан. Сама площа може бути використана для концертів і ярмарків. Головна ідея — збільшення її пішохідної частини. Залишається проїзд у Воронцовський провулок і місця для паркування вздовж будівель. Я сподіваюся, коли закінчиться війна, ми зможемо знову просувати цю ідею.
Дорогу — трамваям, тунелі — машинам
Гідна якість життя одеситів неможлива також без транспортної реформи.
— Перший етап — запровадження єдиного електронного квитка оплати за транспортні послуги. Конкурс на маршрути на 10 років з гарантованою оплатою за здійснені рейси. Збір усіх грошей мерією з подальшою виплатою перевізникам, — каже Петро Обухов. — Другий етап — розвиток громадського транспорту, приведення до ладу трамвайної мережі. Трамвай має бути швидким, тихим, комфортним. На Преображенській і Пантелеймонівській потрібно виділити трамвайне полотно, щоб машини не їздили по рейках, трамвай не стояв у заторах і в нього був пріоритет на світлофорах. Крім того, потрібно побудувати трамвайну гілку на вулицях Семена Палія та Радісної — від площі Дерев’янка до аеропорту.
Також, за словами Петра Обухова, у майбутньому важливо розв’язати проблему розділення міста залізницею. Будівництво мостів і тунелів може стати імпульсом для розвитку й освоєння територій.
— По-перше, з’єднати тунелем Люстдорфську дорогу, вулиці Водопровідну і Чернишевського в районі станції Одеса-Мала. Тоді величезна територія в районі колишнього масложиркомбінату стає цікавою для забудовників. До того ж з’явиться альтернативний маршрут транспортного руху — з Балківської через Чернишевського на Водопровідну. І це розвантажить центр — минаючи його, можна буде їздити на селище Таїрова. Багаторівневі залізничні переїзди потрібні на вулицях Дальницькій, 7-й Пересипській, Лиманній, Марсельській, Жоліо-Кюрі. Їхнє будівництво дасть змогу розвивати депресивні сьогодні райони, — ділиться урбаніст.
Зараз, під час війни, на масштабні проєкти у сфері громадського транспорту розраховувати не доводиться, проте точкові зміни відбуваються. Наприклад, нещодавній ремонт рейок на перехресті вулиць Пантелеймонівської та Мечникова. А ще, за словами Обухова, Одеса незабаром має отримати з Німеччини 10 дизельних автобусів. Крім того, міськрада взяла кредит на 30 електробусів, які з’являться на наших вулицях через кілька років.
Поки концепції урбаністів і архітекторів залишаються на папері в очікуванні перемоги, важливо не випускати їх з поля зору і продовжувати дискусії про майбутнє нашого міста, опонуючи девелоперам і чиновникам, які мислять миттєвою вигодою. Крім того, потрібно стежити за ухвалюваними місцевою владою рішеннями і вимагати більшої публічності від органів місцевого самоврядування. Зокрема, переконаний Петро Обухов, необхідно зобов’язати їх публікувати всі свої рішення на онлайн-платформі. Це підвищить прозорість, змусить їх поводитися відповідальніше та допоможе боротися з корупцією.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
