На початку жовтня в Україні відзначають одразу два «педагогічні» свята: сьогодні, 1 жовтня – День освітян, а завтра, 2 жовтня – Всесвітній день соціального педагога.
Навчитися наші діти не припиняють навіть під час війни. І в цьому – велика заслуга їхніх освітян. Водночас у сфері шкільної освіти чимало проблем. Хто навчатиме наших дітей, і чому потрібні в школах соціальні педагоги, дізнавалася «Одеське життя».
Про дефіцит кадрів та престиж професії
У навчальних закладах, де є можливість обладнати тимчасові укриття, діти можуть навчатися очно. Для тих, хто вибрав навчання онлайн, уроки проводять дистанційно. Ось тільки вчителів у одеських школах не вистачає. До того ж, практично, з усіх предметів.
Дефіцит педагогічних кадрів розпочався ще до війни. З кожним роком він зростав. І зараз на сайтах працевлаштування вакансій для викладачів різних дисциплін достатньо. Щоправда, зарплату освітянам у муніципальних навчальних закладах пропонують від 6500 гривень. Тому випускники Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та Одеського національного університету імені І.І. Мечникова масово відмовляються йти працювати до шкіл. Професія педагога сьогодні не вважається престижною. Не секрет, що профільні виші більшість студентів закінчують лише заради диплома про вищу освіту.
– Ми сьогодні знаходимося на порозі значного дефіциту кадрів. Особливо профільних предметів, – не приховує директор департаменту освіти та науки Одеської міської ради Олена Буйневич. – У нас вакансії викладачів майже з усіх предметів. В Одесі два вищі навчальні заклади, які готують профільних викладачів, а вчителів немає. Коли п’ять років тому говорили про одного абітурієнта на факультеті фізики, розуміли, що стрімко наближаємось до катастрофи. І всі останні роки цьому сприяють. Це насамперед емоційна напруга під час ковіда, під час війни. Коли ми не мали світла, вчителі змушені були виходити на уроки з кафе та паркінгів. І це у пошуках освітян сьогодні нам аж ніяк не допомагає. Хтось виїхав за кордон, хтось змінив місце роботи. Дедалі більше зростає альтернативне працевлаштування вчителів.
Сьогодні в одеських школах не вистачає вчителів початкової школи, інформатики, фізкультури, математики, фізики, хімії, біології, трудового навчання, музики, образотворчого мистецтва. Існує дефіцит вчителів іноземної мови.
– Будемо відвертими, люди, які володіють іноземними мовами, непогано працевлаштовуються за кордоном, – не приховує Буйневич. – Тому вакансій багато. А буде ще більше.
Сьогодні проблема нестачі педагогічних кадрів має вирішуватись на державному рівні, переконані у департаменті. Можливо, навіть потрібно запровадити для випускників обов’язкове відпрацювання у державних школах та дитячих садках.
Владі необхідно звернути увагу на вчителів, наголошує Олена Валеріївна. Тим більше коли вимагають якість знань. Повинні бути створені умови для того, щоб професія педагога стала конкурентоспроможною, щоб директори шкіл могли обирати викладачів із кількох претендентів.
– А у нас сьогодні конкурс директорів шкіл нерідко проходить з одним кандидатом, – ділиться директор департаменту. – А якщо претендентів двоє, все у захваті – нарешті побачимо хоч якусь конкуренцію.
Водночас у новому навчальному році педагоги підвищення заробітної плати так і не дочекалися. Цього року на зарплати вчителів до державного бюджету закладено суму на 20,5 млрд менше, ніж торік.
Про психологічне здоров’я та психологічну службу
Безпечний освітній простір
Не вистачає в одеських школах не тільки викладачів навчальних дисциплін, а й асистентів вчителів в інклюзивних класах, психологів, соціальних педагогів. І це не дивно. Зарплати таких педагогів ну дуже маленькі. Водночас під час війни ці фахівці у школах необхідні.
Анастасія Стекольникова працює в ліцеї №7 психологом та соціальним педагогом. Власне – це єдина психологічна служба. Крім того, соціальний педагог, якщо учневі потрібна допомога, яку не можуть надати в ліцеї, пов’язує дитину, її сім’ю з необхідними соціальними службами.
Насамперед, соціальний психолог має приділяти увагу учням пільгових категорій: дітям учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб, з інвалідністю, позбавленим батьківського піклування, сиротам. Але, звісно, Анастасія працює з усіма, консультує освітян та батьків.
– Дуже актуальною є тема «Створення безпечного освітнього простору». Кожна дитина у навчальному закладі має почуватися комфортно. І діти можуть дійти соціального педагога зі своїми проблемами: це можуть бути труднощі у навчанні, спілкуванні. Дуже часто виникають конфліктні ситуації у підлітків п’ятих-шостих класів, – зазначає педагог. – Вони ще не знайшли своє місце у класі, і кожен бореться за свій статус. Як до них ставляться однокласники для дітей, дуже важливо.
Було кілька запитів щодо стосунків батьків та дітей. На жаль, дитина не завжди може прийти до своїх мами та тата та розповісти про те, що у нього на душі.
Упоратися зі страхом
Підлітки, переконана Анастасія, потребують великої уваги. Вони не можуть впоратися зі шквалом гормонів, і на цьому фоні часто трапляються емоційні сплески. До того ж, зараз тривожність підвищують безсонні ночі під час ракетних атак рашистів. А коли люди втомлені, ступінь агресивності зростає. І під час війни до соціального педагога діти приходять із проблемами високого рівня тривожності, страху, паніки. Приходила дівчинка, чий батько загинув на фронті…
– Ми звикаємо до хронічних стресових ситуацій. Зі своїми страхами, тривогами, паніками якось справляємося. Але не у всіх дітей вироблено адаптивні механізми. І з ними треба працювати, – розповідає Анастасія. – Хоча більшість наших учнів, коли під час повітряної тривоги ми спускаємось у притулок, займаються своїми справами. Ми намагаємося чимось зайняти дітей, якщо можливо – вони продовжують вчитися.
Адміністрація школи робить все, щоб дітям там було максимально комфортно. Я ходжу, спостерігаю – чи потрібне моє втручання. І, в принципі, випадків, коли треба було підійти до дитини поговорити, було не так уже й багато. Можу запросити дитину звернутися до мене, коли вона захоче.
Можу навчити його правильно реагувати на ситуацію. Для дитини це дуже важливо. Адже що адекватніше ми реагуємо на ситуацію, то це корисніше для нашого здоров’я.
Арсенал від стресу
Цього року затребуваними темами на консультаціях Анастасії стали «Робота зі стресом» та «Зниження рівня тривоги». До того ж стартував проект «Як ти?», ініційований Оленою Зеленською.
– Там є абетка самодопомоги, і ми починаємо вчити дітей технікам зниження рівня тривоги, стресу. Думаю, що це корисно, вважає педагог. – Я планую за однією технікою давати дітям – щоб у них був арсенал.
До того ж психологічна служба бере участь у загальноміському проекті «Сильні разом».
– Ми організовуємо тренінги для всіх учасників навчального процесу – вчителів, підлітків, батьків. Розповідаємо їм про внутрішні та зовнішні ресурси, вчимо справлятися зі стресом, регулювати свій емоційний стан. Ці техніки вимагають великої кількості енергії – працювати над собою важко, – не приховує Анастасія. – Тому ми нікого не примушуємо. Дитина має прийти, коли вона готова. Якщо я виявлю ініціативу, то ризикую потрапити до його життя, коли він до цього не готовий.
Консультації особисті та онлайн
Раніше, згадує Анастасія, діти приходили до її кабінету дуже часто. Наразі ті, хто навчаються на дистанційці, індивідуально звертаються менше. Але коли їм дуже важко, коли не можуть впоратися з собою, в ліцей все ж таки приходять. Адже особистий контакт дуже важливий. Хоча зараз, за словами педагога, вона та її колеги вийшли на високий рівень організації дистанційної роботи. Але, безумовно, і дітям, і педагогам необхідне безпосереднє спілкування.
– Можливо, пафосно звучить, але я люблю свою роботу, – ділиться Анастасія. – Знаю, що нашим учням я потрібна. Дуже важливо сьогодні зберегти психологічне здоров’я дітей. І я рада, що всі, хто працює з дітьми, це розуміють.
Читайте також: Школа 2023: як в Одесі поєднують офлайн, видалення, відключення світла та повітряні тривоги.
Фото pc.org.ua