У Молдові вино – це продукт харчування
Нещодавно у селі Євгенівка Буджацької громади пройшла міжнародна конференція «Розвиток виноградарства та виноробства в Україні. Шлях до євроінтеграції». В ній взяли участь близько сімдесяти осіб – Надзвичайні й Повноважні посли Румунії та Молдови в Україні, Генеральний консул Болгарії в Одесі, представники Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO), виноградарі і винороби Одещини, Закарпатської області та інші.
Під час конференції активно обговорювалася пропозиція зробити вино харчовим продуктом, як це зробили в Молдові.
Читайте також: Крафтове вино Одещини: чи стане Болград новим центром виноробства?
У 2017 році Парламент республіки Молдова офіційно визнав вино продуктом харчування. Завдяки цьому тихі виноградні вина звільнили від акцизного податку, а виноробство – від необхідності отримувати ліцензію. Також вино можна придбати в магазинах після 22-ї години та знято всі обмеження на його рекламу. Це позитивно вплинуло на розвиток виноробства. Минулого року Молдова посіла перше місце в світі з виробництва винограду на душу населення – 173,4 кілограма.
Сьогодні в Молдові – вже понад двісті виноробень. Майже двісті тисяч молдаван працюють у виноробному секторі. Розвивається винний туризм – минулоріч виноробні відвідало майже триста тисяч туристів. Значно покращилась і якість вина – у 2024 році молдавські вина отримали 97 медалей на всесвітньому конкурсі вин Mundus Vini Spring tasting.
А що про це думають наші виноградарі?
Петро Ламбов, керівник сільгосппідприємства «Петросталь» Бессарабської громади, досвід роботи в сільському господарстві – 40 років:
– Впевнений, що в нас давно треба сухі вина визнати харчовим продуктом. Мій дід пив вино замість води, і я ніколи не бачив його п’яним, бо то був натуральний продукт. Для бессарабців вино – це більше, ніж напій, це предмет національної гордості.
Читайте також: На Одещині розвиватимуть виноробство: підписано меморандум
Часто буваю в Молдові і бачу, що за останні роки вони зробили квантовий стрибок у культурі виноробства. А які чудові виноградники в Молдові – заздрість бере.
В нашому сільгосппідприємстві залишилось 78 гектарів виноградників, здебільшого технічні сорти. Виживаємо як можемо – ціна на засоби захисту виноградників дуже зросла, робота з виноградом трудомістка, потребує рук, через війну чоловіків в селі дуже мало, вже немає кого за руль посадити. А зарплату збільшити не можемо – ціни на ягоду низькі.
Михайло Панов, керуючий сільгосппідприємством «Тарутинська зернова компанія», село Богданівка Буджацької громади:
– Ми почали займатися виноградарством у 2019 році. Спочатку зробили аналіз ринку і зрозуміли, що треба вирощувати столові сорти. Вони краще плодоносять, дають більш якісний врожай, щоправда, більше бояться морозів, шкідників, частіше хворіють.
Наш виноград поки що потрапляє на оптові ринки та на полиці магазинів – під час війни далеко його не повезеш. У державних програмах з фінансування виноградарства участь не брали, використали власні кошти.
Стосовно того, щоб зробити вино харчовим продуктом, – це було б правильно, полегшило б життя виноробам, заразом і з’явилося б більше якісного вина. У країнах ЄС вина й шампанське вже давно належать до харчових продуктів і не оподатковуються.
Володимир Паларієв, співвласник виноробні «Фрумушика-Нова» Буджацької громади:
– Любов до виноградної лози мені прищепив мій дідусь Андрій Паларієв. Саме він показав, як робити підв’язку, обрізку винограду, робити домашнє вино. Спочатку наша виноробня виробляла декілька тисяч пляшок крафтового вина, в минулому році випустили вже близько ста тисяч пляшок. Наші вина експортуються в Німеччину, Англію, Болгарію, Японію.
Ми використовуємо замкнений цикл виробництва – самі вирощуємо виноград і самі переробляємо, робимо вино.
Я вважаю, що майбутнє – саме за крафтовим виноробством, так легше досягти успіху. Великим підприємствам доводиться важче.
Пропозиція визнати сухі вина харчовим продуктом для мене не новина. Асоціація виноробів та виноградарів України давно переймається цим питанням. В Україні з січня 2022 року скасовані акцизні марки для сухих вин (але не акцизний податок), міцність яких не перевищує 15%, а в 2023 році Верховна Рада спростила реєстрацію та ведення виноробного бізнесу для малих виноробів. Отже, сподіваюсь, прийдемо і до визнання вина харчовим продуктом.
Про основне – в цитатах учасників
– Наразі лише десять господарств на Одещині вирощують молоді виноградники. Серед тих, хто досяг найвищої врожайності на них, – агропромисловий кластер «Фрумушіка-Нова», – підкреслив Дмитро Дімітров, заступник начальника управління аграрної політики та продовольства Одеської ОДА.
– Дуже актуальна проблема – фальсифікація вина. В цьому напрямі у нас працює лабораторія вірусології і бактеріології, але не закрито питання з біохімічною лабораторією, яка через брак коштів не була акредитована. Проте для лабораторії придбане нове обладнання, наші науковці вчаться з ним працювати. Сподіваємось, що наприкінці року лабораторія почне роботу. Для боротьби з фальсифікатом також необхідно створити державний реєстр виноградних насаджень та виноробів, – зазначила Ірина Ковальова, директор Національного центру «Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова».
– Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) провела аналіз, та з’ясувала, що попит на українське вино за останні роки подвоївся. Однак виноробна галузь стикається з проблемами, зокрема з обмеженим доступом до генетичних матеріалів, сучасних технологій та обладнання.
Війна загострила ці проблеми, тому ФАО пропонує проєкт «Збереження засобів до існування через підтримку малих виробників вина в рамках Продовольчої коаліції» та інші грантові проєкти. Ми готові надати технічну допомогу і фінансову підтримку малим виноробним господарствам в Одеській і Закарпатській областях, також розширити грантову програму і забезпечити інвестиційні гранти для індивідуальних виробників і фермерських господарств, – розповів Азіз Карімов, керівник відділу досліджень і аналізу ФАО Україна.
– Сьогодні я, мабуть, єдиний інвестор з Аргентини, який не побоявся військового стану і вклав гроші у виноградарство в Україні. В нашій компанії вісім виноробень в п’яти країнах – Україні, Аргентині, Іспанії, Італії, США. Наша мета – виробляти крафтове вино.
Ми представляли українське вино у Ватикані, Великій Британії, Франції, Німеччині. Зараз починаємо його експортувати в Іспанію.
У вас вирощують чудові автохтонні сорти винограду, які мають українську автентичність. А це зараз дуже цінується у світі. Хочу дати вам пораду – вкладайте гроші у виноградарство, навчайте молодь доглядати за виноградниками, бережіть і розвивайте виноробство, бо це ваша культура і традиції, – закликав Рікардо Нуньєс, президент Міжнародної компанії Vinos de La Lus.
– Буджацьку громаду ми обрали для інвестування завдяки можливостям, які вона пропонує потенційним інвесторам. Біля села Ламбрівка є кілька десятків гектарів старих виноградників, де ми наразі проводимо реконструкцію шпалер, робимо підсадку на нову лозу. Це дуже кропітка робота, але тут досвідчені виноградарі, які добре знають цю справу. На меті – відновити старі лози та виноград, який має кращу якість, концентрацію та насиченість аромату.
Унікальний клімат, теруарні особливості* цього регіону дозволяють створювати вина найвищої якості. Бессарабія дає багато можливостей для розвитку виноробства, треба їх використовувати, – відмітила Наталія Бурлаченко, власниця бренду Big Vines.
*Теруар (від фр. terroir – місцевість, територія) – сукупність природних факторів конкретної місцевості, ділянки землі, що впливають на властивості вирощеної продукції.
Фото авторки
Читайте також:
