Ключові моменти
-
Перший автомобіль в Одесі з’явився наприкінці XIX століття — його привіз видавець «Одеського листка» Василь Навроцький.
-
Місто швидко прийняло новинку: вже у 1910-х авто мали лікарі, чиновники й військові.
-
У місті відкривалися майстерні, склади пального, проводилися перші автоперегони.
-
У кав’ярні-музеї «Стара Одеса» зберігаються унікальні експонати початку автомобільної епохи.
-
Одеса стала одним із перших міст України, що відкрили еру моторів і міського транспорту.
Місто, яке завжди поспішало
На початку ХХ століття Одеса, як і завжди, жила швидко. Тут торгували, будували, мріяли — і дивувалися всьому новому. Не дивно, що саме сюди одним із перших в Україні приїхали автомобілі — дивовижні механічні екіпажі без коней.
Ще перед тим, як з’явилися справжні авто, містом курсували омнібуси — великі кінні екіпажі, що рухалися за маршрутом і брали пасажирів на зупинках. У них було тісно й гамірно, часто пахло сіном і пилом, але саме вони стали першою спробою зробити міські перевезення масовими. Ці «попередники маршруток» були невід’ємною частиною одеських вулиць кінця XIX століття — аж поки не з’явився транспорт нового часу.
Перше авто і пан Навроцький
Перший автомобіль в Одесі з’явився наприкінці XIX століття. Його власником був Василь Васильович Навроцький — видавець і редактор газети «Одеський листок», людина з підприємницьким хистом і європейськими зв’язками.
Він придбав машину за кордоном (ймовірно, у Франції) і привіз її до Одеси восени 1891 року. За різними версіями, це був De Dion-Bouton, Panhard-Levassor, або навіть Benz. Коли авто з’явилося на Дерибасівській, одесити збігалися подивитись на диво техніки: блискучі фари, гудок, схожий на крик чайки, і димок, що пахнув бензином — запахом нового століття.
Одеса відкриває епоху моторів
Спочатку автомобіль здавався розкішшю, забаганкою дуже багатих. Але вже через кілька років у місті відкрилися перші майстерні, склади з паливом, навіть відбулися автомобільні перегони на Куяльнику.
На сторінках газет з’явилися рекламні оголошення.
Місто звикало до шуму моторів, і діти мріяли не про конячок, а про власну машину. У 1910-х роках автомобілі вже мали лікарі, адвокати, чиновники, а під час Першої світової війни — і військові, і Червоний Хрест. Одеса ставала справжнім містом на колесах прогресу.
Музей-кав’ярня «Стара Одеса» — там, де оживає історія
Сьогодні про ті перші роки нагадують експонати Музею-кав’ярні «Стара Одеса». Тут ніби можна почути, як гримить по бруківці старий автомобіль, як свистить клаксон і шелестять газети з початку минулого століття.
На полиці лежить старовинний клаксон від ретро-автомобіля — схожий на той, що колись лунав біля Оперного театру. Поруч — каретний ключ і пароконний жетон, що нагадують про час, коли кінь ще змагався з мотором.
Серед документів — дозвіл на право керування автоматичним екіпажем (перші «водійські права» 1910 року), старовинні довідники Одеси з описом міських ліній, газета «Одеське обозрение театров» з рекламою автомобілів та навіть картка передплатника «Одеського листка», видання самого Навроцького.
А ще — рідкісне видання «Круговой пробег Одесса-Єкатеринослав-Одесса» (1913 рік), видане Одеським автомобільним товариством. Саме з таких книжок і газет починається історія одеського транспорту — з запахом бензину, шкіри та нових доріг.
На бруківці нового часу
Сьогодні важко уявити, що колись усе починалося з одного-єдиного авто, яке гуркотіло по бруківці біля Оперного театру, викликаючи подив і захоплення.
Але саме з нього — з тієї першої машини Василя Навроцького, підприємця, видавця «Одеського листка» і новатора — почалася історія автомобільної Одеси.
Читайте також:
- «Росіяни в Одесі — не вдома»: яким бачили наше місто мандрівники у ХІХ сторіччі
- Коли вода дорожча за м’ясо: шокуюча історія одеського водопостачання (відео)
- Історичні одеські родзинки: а ви про це знали?
Фото авторки
