За православним календарем цього дня вшановуємо пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — прабатька української писемної мови. Його «Повість врем’яних літ» написана на початку XII століття церковнослов’янською з великою кількістю слів із української розмовної мови тисячолітньої України-Руси. Мовознавці зазначають, що коли «Повість» стане «букварем нашої свідомості», тоді «руський мір» зникне назавжди.
Олекса Різників: засуджений за українськість
Одеський письменник, мовознавець, просвітянин, громадський діяч Олекса Різників (Різниченко) — найоригінальніший український мислитель-борець за національні цінності, найперше, за мову та українську державність.
У Єнакієвому, де народився письменник, він відвідував українську школу, а в Первомайську, куди переїхала родина, батько віддав його у російську.
— З мене сміялися за моє українське «г». А мені соромно було говорити слово «как» – я ж не можу «какать». А там же через кожне слово «какой», «какая», «как», — розповів Олекса Різників.
Коли у 1958-му працював у Кіровоградському театрі освітлювачем, його до глибини душі обурило те, що артистка, яка гарно, вишуканою українською зіграла на сцені партію Наталки Полтавки, після спектаклю одразу перейшла на російську. Тоді Олекса сказав другу Грицькові: «Ми ж в українському театрі працюємо, а говоримо російською, тож давай ми проведемо тиждень української мови, щоб не забувати її».
В юності Олекса Різників здебільшого римував російською, і лише коли опинився в жовтні 1959 року в камері Одеського КДБ за свою проукраїнськість, у нього почалося національно-духовне прозріння.
Цього ж року засудженого Олексу Різниківа вперше етапують у в’язницю.
— Їдемо в Харків через Первомайськ, дивимося на свою батьківщину… Їдемо, співаємо пісні. От у Харкові, по-моєму, до нас приєднується Андрушків, а він уже ж «підкований», каже: «Хлопці, а ви що, з Одеси?» — «Так.» — «А чого ви українською говорите?» Кажу: «Ми ж українці», — згадує Олекса Різників.
У більшовицьких тюрмах, де політв’язень Різників провів значну частину свого життя, ділив нари з полоненими бійцями УПА, членами ОУН, був серед борців, які десятиліттями кували нашу незалежність. Саме у в’язницях і таборах поет заримував свої думки-мрії про волю України.
Письменник пригадує, що у російських тюрмах заборонялося спілкуватися рідною мовою. Якось у Мордовії декілька сотень українських в’язнів затягнули над тайгою журливу українську пісню «Оксано, Оксано, я тут на чужині без тебе скучаю в далекім краю». Одразу забігли конвоїри з криками: «Прекратить петь националистические песни!» За непокору багатьох посадили у каземати.
— І я там 7 діб посидів за гарну пісню, Шевченківську «Гамалію».
Про своє життя Олекса Різників розповідає у книзі «Під пресом репресій. Спогади поета-дисидента».
Народжений 24 лютого, він 2022-го на своє 85-річчя знову отримав від росіян «подарунок».
Як і у його молоді роки, нинішніх в’язнів кремля, полонених захисників України нещадно катують, а також забороняють розмовляти українською.
Ірина Тома: “Більше читайте і вивчайте вірші!”
Ірина Тома, педагог, поетеса, публіцист — «похресниця» Олекси Різниківа як письменниця. Її життєве та творче кредо: «Жити – означає творити! Творити так, щоб ворушити людські душі».
Авторка поетичних збірок «Мінливий світ», «Воскресайте, люди», «Червоні грона» своєю творчістю передає свій внутрішній стан, чуття та думки.
Спершу Ірина Тома витворювала поезії українською та російською й лише 16-річною вирішила, що писатиме тільки українською.
— Українська мова — це мова, яка надихає! Яку слухаєш і не наслухаєшся, яку читаєш і не начитаєшся! У ній стільки краси та гармонії, духовної сили, мужності та геройства, боротьби та незламності. Вона плюскоче струмочком, виспівує соловейком, бринить найтоншими струнами та вибухає гарматами. У ній є все, що робить людину сильною та мудрою. Наша мова надзвичайно гарна, вона дає нам духовної сили! — поділилась поетеса.
З 2020-го, викладаючи в Одеському фаховому коледжі комп’ютерних технологій українську мову та літературу, Ірина Тома зі своїми студентами створює поетичні флешмоби та відеоролики на слова сучасних поетів. Радить їм та юнацтву, з яким зустрічається на творчих зустрічах у бібліотеках, якомога більше читати та вивчати вірші напам’ять українською, співати українські пісні.
Збірку «Червоні грона» вона присвятила всім, хто любить рідну землю, хто віддав за неї найцінніше, що в нього є, — своє життя, хто є борцем за правду і справедливість, за світло і добро, за рідну мову.
Поради тим, хто хоче знати українську мову
Говорити українською стало не просто модою, а потребою для багатьох свідомих громадян. Проте у багатьох, щоб нею розмовляти, на заваді стоять психологічні бар’єри та страхи.
Пропонуємо декілька порад, які стануть вам у нагоді й допоможуть подолати всі бар’єри:
- Спробуйте змінити мовні налаштування всіх гаджетів на україномовні.
- Читайте вірші чи прозу українською.
- Додайте у плейлист українські пісні.
- Спілкуйтеся українською!
- Дивіться українські художні фільми та зарубіжні з україномовним дубляжем.
- Пишіть українською.
- Почніть говорити у побуті.
- Знайдіть досвідчених співрозмовників.
- Запишіться на безкоштовні курси української мови.
- Впустіть українську у своє життя та серце. І все буде україномовним!
Праці письменника
Олекса Різників – автор книг, десятків статей, «Складівниці української мови», «Одноримки. Словник омонімів», «261 кущогроно» тощо. Його книга «Спадщина тисячоліть» від 2000-го витримала вже шість доповнених перевидань. У ній автор висвітлив таку актуальну тему, як багатство української мови. Дослідив фонетичні, морфемні, морфологічні, синтаксичні особливості української мови.
Й дотепер мовознавець плідно трудиться над «Кореневим словником української мови», у якому зібрано понад 6000 кореневих основ, на базі яких упродовж багатьох тисячоліть витворювалася українська мова. Його книга «Словогрона Духу» стала початком роботи над цією темою.
Невдовзі Олекса Різників представить книгу «РозуМовний обшир України-Руси (перша півсотня кущогрон)», що вже знаходиться в друкарні.
Читайте також:
