14 жовтня ми відзначаємо день створення Української повстанської армії. На Одещині в основному діяв провід ОУН, а організація УПА проіснувала тут дуже недовго.
Однак українські націоналісти, які боролися проти окупантів на Одещині, активно допомагали загонам повстанської армії у Західній Україні. Багато років діяльність УПА вважалася незаконною. Але міфи радянської пропаганди розвіялися, і тепер ми можемо дізнатися правду про Українську повстанську армію.
Звідки імідж зрадників?
Спочатку нова організація мала називатися Українська визвольна армія, проте така військова структура вже існувала. Тому обрали іншу назву – Українська повстанська армія.
Про УПА радянське керівництво створювало багато міфів, щоб викликати у населення негативне ставлення до патріотів та позбавити їх підтримки. Наприклад, вважалося, що німці спеціально створювали УПА зі зрадників, а також повстанська армія не звільняла українську землю.
Однак насправді УПА з’явилося саме для опору фашистському терору. Це було партизанське формування, яке розпочало свою діяльність на Волині. Але при цьому УПА бачила в СРСР такого ж агресора та окупанта, як і у фашистській Німеччині. При цьому ворогами повстанці вважали компартію, НКВС та інші елементи репресивної радянської системи, але не народ. Воїни УПА боролися з фашистами аж до 1944 року. Наприклад, навесні 1943 року повстанцям вдалося знищити генерала СС Віктора Лютце, який був довіреною особою Гітлера.
Бандера був лідером ОУН, а не УПА
Одним із творців та лідерів УПА багато хто вважає Степана Бандеру, проте це не зовсім так. 1941 року, після арештів українських патріотів через проголошення Акту відновлення Української держави, Бандера потрапив до концтабору «Заксенхаузен». Після звільнення в 1944 році він довго перебував під наглядом німецької влади, тому ні брати участь у створенні УПА, ні керувати нею не міг. Зате пізніше Бандера активно керував рухом ОУН на еміграції.
Війна не за сепаратизм, а за незалежність
У повстанській армії була чітка структура і жорстка дисципліна. Там воювали не лише українці, але також євреї та росіяни. Для бойових дій УПА була характерна партизанська тактика, а вся зброя була трофейною або інколи збереглася ще з часів Першої світової війни.
Крім бойових дій, воїни УПА вважали дуже важливим роз’яснення суті своєї боротьби. Якоюсь мірою керівники УПА випередили час, поставивши на чільне місце поширення інформації. У підпільних друкарнях вони видавали газети та журнали, розповідали правду про сталінський режим і закликали до незалежності.
Свою діяльність УПА продовжувала до 1960-х років, а останні з воїнів УПА вийшли зі своїх схованок лише 1991 року — після здобуття Україною незалежності. Надрайонний провідник Збаражчини Ілля Оберишин розповідав: «Лише 3 грудня 1991 року почув по радіо результати українського референдуму і зрозумів, що не їхня величезна сила, а я, самотній, змучений, переміг. Перемогли мої товариші, котрі віддали життя за Україну».
Незважаючи на те, що УПА припинила своє існування кілька десятків років тому, її діяльність відіграла величезну роль у сучасній історії України. Воїни УПА продемонстрували силу та волю у боротьбі за незалежність, піднімали дух українського народу для опору ворогам і, головне, змусили повірити, що Україна може бути і буде незалежною державою.
Гроші для УПА створював відомий художник
У УПА були власні гроші — квитанції з національною символікою. Вони призначалися не лише для розрахунків із місцевим населенням за продукти та одяг, а й виконували агітаційну функцію. Ці гроші мали назву «бофони» — скорочене від словосполучення «бойовий фонд». Більшість із них намалював український художник Ніл Хасевич, роботи якого у 1930-х роках виставлялися у найбільших містах Європи та Америки.
