У Любашівській громаді на Одещині батькам не обов’язково їхати до обласного центру, щоб знайти допомогу дитині з мовленнєвими труднощами. Тут працюють логопеди у дитячих садках, інклюзивному центрі та приватному корекційно-розвивальному центрі «ТЕДДІ».
Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук поспілкувався з місцевими фахівцями, зокрема логопедами Наталею Пащенко та Русланою Кришталь, засновницею «ТЕДДІ» Вікторією Дяжур, а також дізнався, як допомагають дітям із затримкою мовленнєвого розвитку та які можливості мають батьки для оплати занять.
Ключові моменти:
- У Любашівці працює близько десяти фахівців, які допомагають дітям із мовленням.
- У центрі «ТЕДДІ» займаються малюками із затримкою мовлення та РАС.
- Логопеди пояснили, які вікові ознаки не варто ігнорувати батькам.
- Фахівці поділилися домашніми порадами, а програма «єЯсла» допомагає оплачувати заняття.
На одне селище — десяток фахівців: де в Любашівці шукати допомоги логопеда
Коли батьки помічають, що малюк погано розмовляє або взагалі мовчить, «всезнайки» часто радять просто зачекати до трьох років. Проте фахівці наголошують: зволікати не можна, адже рання допомога критично важлива.
Нині в селищі Любашівка нараховується близько десяти таких фахівців.
– У дитсадках «Казка» і «Сонечко» працюють логопеди. В інклюзивному центрі є учитель-логопед, у дитячому корекційно-розвивальному центрі «ТЕДДІ» – аж три таких фахівці, які допомагають дітям виправити мовленнєві порушення, – розповідає перша приватна логопед селища Любашівка Наталя Пащенко. – Активізація мовлення в малюків – проблема, з якою батьки часто звертаються до мене та моїх колег.
Засновниця корекційно-розвивального центру «ТЕДДІ» Вікторія Дяжур розповіла, що разом із нею з дітьми працюють корекційний педагог і психолог Ірина Спину та логопед-дефектолог Руслана Кришталь.
«ТЕДДІ» та інклюзивні центри: як працюють сучасні корекційні простори в громаді
В логопедичний центр, який було відкрито у лютому минулого року, звертаються батьки дітей з різними мовленнєвими та загальними труднощами розвитку та дітей з особливими освітніми потребами.
– Мені хотілося створити в Любашівці місце, де діти могли б отримувати професійну допомогу та розвиватися, а батьки б не їхали в інші міста у пошуках потрібного спеціаліста, – каже його засновниця Вікторія Дяжур.
До речі, перевірити мовлення дитини з логопедом можна і онлайн. Це дуже зручно для мешканців сусідніх сіл або навіть громад. Набагато легше просто порадитися, перестрахуватися і в разі потреби – отримати вчасну допомогу.
Батьки звертаються, коли помічають, що дитина пізніше почала говорити, має маленький словниковий запас, не складає слова в речення, не вимовляє окремі звуки або взагалі уникає мовленнєвого контакту. Також тут готують дошкільнят до школи.
– Дитина може чудово справлятися із завданнями на мислення, пам’ять чи логіку, але мати труднощі з побудовою речень, добором слів або чіткою вимовою. У таких випадках наше завдання значно ширше, ніж просто поставити певний звук. Нам важливо допомогти дитині навчитися комунікувати – попросити про допомогу, висловити своє бажання, відповісти на запитання, вступити в діалог і бути зрозумілим для оточення, – пояснила пані Вікторія.
Тривожні дзвіночки: в якому віці дитині обов’язково потрібна консультація логопеда
Серед вихованців «ТЕДДІ» є малюки віком 2-3 роки, батьки яких помітили недостатній активний словниковий запас у своєї дитини.
– Таким діткам ми допомагаємо розвивати артикуляційний апарат, розширити словниковий запас та сформувати навички вживання слів та фраз у повсякденному спілкуванні. Адже важливо, щоб дитина не лише чула й повторювала слова, а й поступово навчалася самостійно висловлювати свої прохання та думки, – зазначила логопед. – Працюємо з дітьми із затримкою психомовленнєвого розвитку, особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутистичного спектра.
Допомагають в центрі й дітям, які переїхали в Любашівку із зони бойових дій. Так, у дівчинки з Краматорська спостерігаються труднощі з вимовою деяких приголосних та плутання окремих звуків і букв. Після занять з логопедом дитина вже краще розмовляє.
Також успішно допомагають дітям із діагнозом РАС знизити тривожність, розвинути навички комунікації та адаптуватися в соціумі.
Пан Василь розповів, що його син народився з розладом аутистичного спектра і майже не розмовляв.
– Мій вихованець знав лише кілька слів. Поступово хлопчик став більше говорити, висловлюватися цілими фразами, вивчати слова, цифри, букви, переказувати казки і відповідати на запитання, – розповіла логопед-дефектолог Руслана Кришталь. – У цьому процесі важливі не лише заняття дитини зі спеціалістом, а й робота батьків.
Зверніться до спеціаліста, якщо помітили такі ознаки за віком:
- 1 рік – відсутнє гуління, лепет, дитина не реагує на звуки чи звернене мовлення.
- 1,5- 2,5 року – немає простих зрозумілих слів, дитина спілкується виключно «своєю» мовою, жестами чи муканням.
- 3 роки – мовлення повністю нерозбірливе для чужих людей; дитина «ковтає» закінчення або зовсім не говорить.
- 4-5 років – пом’якшує всі звуки (наприклад, «шяф» замість «шафа»), гаркавить, шепелявить, замінює звуки іншими.
- Будь-який вік – дитина заїкається, повторює перші склади, розмовляє з надмірним напруженням.
- Школа – проблеми з читанням (дислексія) та письмом (дисграфія) – пропуски літер, перекручування слів.
Допомога вдома: прості поради фахівців, як «розговорити» дитину самостійно
- Говоріть короткими й простими фразами. Якщо дитина майже не говорить, не варто одразу вимагати від неї складних речень. Починайте з простих слів: «дай», «сюди», «хочу», «ще», «м’яч», «мама», «тато», «пити».
- Завжди коментуйте те, що робите: ми миємо руки, одягаємо куртку, машина їде тощо.
- Створюйте ситуації для прохання. Наприклад, дитина хоче сік – не поспішайте одразу його давати. Запитайте: «Хочеш сік?» – і дайте можливість дитині попросити його словом, звуком або жестом.
- Не змушуйте постійно повторювати слова.
- Використовуйте улюблені ігри дитини. Якщо дитина любить машинки – говоріть про машини; якщо любить тварин – називайте тварин і звуки, які вони видають.
- Давайте вибір. Наприклад: ти хочеш яблуко чи банан? Навіть якщо дитина ще не відповідає словами, вона може показати на бажаний предмет або вимовити перший склад слова.
- Щодня повторюйте знайомі слова в різних ситуаціях. Наприклад, слово «ще» можна використовувати під час їжі, гри чи катання на гойдалці.
- Не відкладайте звернення до фахівця. Якщо дитина мало говорить, не реагує на звернення, не використовує мовлення для прохання чи спілкування або зовсім не говорить, варто проконсультуватися з логопедом та іншими необхідними спеціалістами, щоб зрозуміти причини труднощів і вчасно розпочати допомогу.
Довідка «ОЖ». Програма «єЯсла»: скільки держава компенсує батькам за послуги логопеда
«ТЕДДІ» працює за державною програмою «єЯсла» – грошової підтримки для батьків, які вирішили повернутися на роботу в режимі повного робочого часу після досягнення дитиною одного року.
Сума допомоги у 2026 році складала 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину і 12 тисяч гривень – якщо дитина має інвалідність.
Кошти зараховуються на спеціальний банківський рахунок і є безготівковими, а використати їх можна на оплату дитячих садків, послуги логопеда тощо.
У 2027 році в держбюджеті розмір допомоги єЯсла» становить відповідно 9-14 тисяч гривень. Цією програмою скористалося вже близько десяти батьків вихованців Любашівського центру.
Оформити допомогу можна в Пенсійному фонді, через ЦНАП або портал/додаток «Дія».
Раніше ми розповідали, як розговорити дітей-мовчунів та надавали поради логопедині з Любашівки.
Читайте також, чому діти починають заїкатися, як на це впливає війна та як їм допомогти.
