Новини Одеси та Одеської області

Конфлікт на кордоні: що не поділили фермери та прикордонники

Конфлікт на кордоні: що не поділили фермери та прикордонники

Депутати Ренійської міськради, які працюють у сфері сільського господарства, вкотре порушили проблему використання орних земель, що розташовані вздовж державного кордону України. На Одещині таких земель багато, оскільки в нашій області протяжність кордону з Республікою Молдова становить близько 940 кілометрів.

Український колгосп ліворуч, молдавський — праворуч

Історія питання сягає радянського періоду, коли кордонами між республіками Україна і Молдова по полях слугували звичайні лісосмуги і ґрунтові дороги: український колгосп зліва, молдовський — справа.

Аграрна реформа в незалежній Україні була розпочата ще в дев’яностих роках і пройшла в три етапи. Працювали за старими картами, ніхто не «нарізав» спеціальне місце для обслуговування державного кордону. На останньому етапі реформи, з 1999 року, колективні сільгосппідприємства (КСП) стали приватними — фермерськими господарствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, приватними підприємствами. При цьому члени КСП вийшли з їхнього складу з виділенням їм земельних і майнових паїв у натурі. Порядок виділення земельних ділянок у натурі був передбачений Законом України «Про порядок виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року. 

Більшість власників землі передали свої паї в оренду — і щороку отримують оплату продукцією або грошима, що поповнює сімейний бюджет сільських жителів.

Прикордонники відібрали приватну власність

ділянки вздовж кордону

ділянки вздовж кордону

Сьогодні, у період широкомасштабної війни, вимоги до охорони державного кордону підвищилися. Тепер потрібно вздовж кордону відмежувати смугу завширшки 30-50 метрів для інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Але як відмежувати, якщо ця земля — приватна власність? Патова ситуація.

— Ми платимо за цю землю податки, розраховуємося натуроплатою з власниками паїв, якщо взяли їхні ділянки в оренду, — каже депутат міськради міста Рені та фермер Ілля Келіогло. — А насправді там прикордонники викопали траншеї і землю накидали на поля. Особисто я втратив таким чином щонайменше п’ять гектарів землі.

У період широкомасштабної війни проблема загострилася, оскільки нелегальний перетин кордону став частим явищем: прикордонникам доводиться частіше курсувати вздовж кордону і навіть місцями рити нездоланні для втікачів траншеї. У результаті страждають посіви фермерів.

Немає єдиного рішення

Цю ситуацію розглядали в Ренійській громаді вже не один раз. Під час обговорення проблеми думки розділилися. Депутат Валерій Бабере запропонував викликати на місця конфліктів поліцію:

— За логікою, власник паю має відновити на нього свої права, — каже Валерій Бабере. — Якщо на його землі хтось викопав траншею, треба викликати правоохоронні органи — і нехай розбираються, хто це зробив, на якій підставі, правомірно чи ні.

Депутат Олексій Андріанов запропонував як перший крок, щоб розмова була предметною, позначити паї на місцевості кілочками, оплативши відповідну послугу геодезиста.

Начальник відділу земельних відносин Ренійської міськради Володимир Кромкін вважає, що достатньо одному пайовику подати до суду і відстояти свої права на землю — і це стане судовим прецедентом для інших.

На думку депутата Ренійської міськради Світлани Асаржи, не можна підставляти одну людину.

— Чому власник паю має судитися з державою? — задається питанням Світлана. — У простого тракториста немає фінансів і часу для судових тяжб. До того ж ми знаємо, скільки часу справи лежать у судах.

Світлана Асаржи вважає, що необхідно вирішувати конфлікт комплексно, усім, кого він торкнувся. 

Чи викупить землю держава?

Не можна не зазначити, що конфлікт закладено на законодавчому рівні. 2021 року Кабінет міністрів України затвердив програму облаштування державного кордону шляхом будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби на період до 2024 року.

Згідно з цією програмою, органи Державної прикордонної служби мають розглянути можливість фактичного відчуження земель на прикордонній смузі шириною 30-50 метрів для розміщення на ній прикордонних інженерних споруд та іншої інфраструктури, яка необхідна ДПСУ для охорони кордону.

У перспективі прикордонній службі належить оформити права постійного користування земельними ділянками. І поетапно цей процес уже триває, але з орними землями — проблеми. Що робити, якщо ділянки перебувають у приватній власності, поки не зрозуміло. 

Якщо діяти згідно з чинним законодавством, приватні земельні ділянки, розташовані вздовж 50-метрової прикордонної смуги, мають готуватися під викуп. Чи знайдуться зараз у держави для цього гроші? У всякому разі, в цільовій державній програмі обладнання кордону такої статті витрат не передбачено.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції