Наша країна мультикультурна і багатомовна. Внаслідок політики зросійщення, яку активно провадила спочатку Російська імперія, а потім – СССР, мови малих народів поступово зникали, а мовам союзних республік доводилось вести боротьбу із засиллям російської на власних теренах. Та попри все, українська вижила, хоча кількість її носіїв значно скоротилася. Так, наприкінці 20 століття народилося алогічне визначення – «російськомовний українець». До початку повномасштабного вторгнення, а подекуди і зараз, українці не надавали занадто великого значення мові, якою розмовляли у щоденному спілкуванні, у колі родини. Не надавали, до 24 лютого.

Що говорить статистика?

Найбільшим дослідженням щодо кількості української у повсякденному житті наших громадян можна назвати проведене компанією Gradus Research у межах проєкту «Градус суспільства під час війни». Станом на грудень 2023 року, частка опитаних українців, які почали спілкуватись українською у побуті, зросла та складала 65%.

Інший, не менш ґрунтовний аналіз, стосувався дослідження мови соцмереж і проводився спільними зусиллями дослідників з Університету імені Людвіга Максиміліана у Мюнхені, Мюнхенського технічного університету та Університету Бата у Великій Британії. Вчені, які проводили дослідження, вивчали мовну поведінку користувачів мережі Х (колишній Twitter). Більше половини користувачів, які твітили російською, перейшли на українську з початку російського вторгнення, зазначили дослідники.

Цікаво, що люди, котрі обирають українську, часто етнічними українцями не є. І навпаки, громадяни, що мають національність «українець/українка» в офіційних документах, рідної мовою називають українську, а мовою спілкування – російську. Хоча, як бачимо, таких стає менше. Причина зміни мови повсякденного спілкування цілком зрозуміла: асоціативний ряд Росія – російська мова – війна – окупант для багатьох є логічним.

«Розмовляти українською – тепер мій принцип»

– Я родом з Одещини, у школі українську вивчала, але скрізь російськомовне оточення було, – розповідає Ірина Арістова. – Я після повномасштабного вторгнення обираю для спілкування українську. До того розмовляла тією мовою, якою до мене зверталася людина. А після лютого 2022-го ставлення до російської в мене змінилося кардинально – це мова окупанта та агресора. Я усвідомила, що це не моя мова, а нав’язана. Ось, наприклад, моя бабуся говорила українською, а батьки і я – вже російською. Куди ж зникла мова предків?

Ірина Арістова
Ірина Арістова

– Разом зі мною українською почав спілкуватися і мій брат, і багато моїх знайомих. Звісно, мені й досі важко вимовляти правильно окремі звукосполучення, підбирати точні слова, але головне – не боятися розмовляти, а помилки – так помиляються всі. Я багато читаю, слухаю, пишу у соцмережах українською, щоб вдосконалити знання.

«Щоб говорити українською – треба просто говорити»

– Коли я став депутатом Одеської міської ради 2021-го, – згадує Олексій Асауленко, – вирішив, що треба братися за вивчення української мови. Мій батько військовий, ми часто переїжджали, тож українську в школі я не вивчав, про що потім часто шкодував. Коли я лише починав, моя донька, яка чудово знає мову, з мене трішки кепкувала, проте дуже підтримувала. Це, до речі, дуже важливо, – коли люди не сміються з твоєї вимови, росіянізмів, а підтримують і просто м’яко виправляють. 

Олексій Асауленко

– Багато тих, хто вирішив спілкуватися українською, бояться, що з них будуть кепкувати, і продовжують говорити російською. І я не виняток. Мене тоді дуже надихнуло інтерв’ю Євгена Клопотенка (відомий шеф-кухар, телеведучий), який вирішив спілкуватися українською і з суржика якого хіба лінивий не сміявся. Проте Євген перетворив це на свою «фішку» і продовжив вчитися. Я розумію, що як депутат повинен бути прикладом і говорити вільно, тож докладаю для цього чимало зусиль. Не скажу, що було легко, мені допомогли мовні розмовні курси, крім того, я займався з учителем. І зараз продовжую брати уроки, проте вже рідше, у такий спосіб намагаюся надолужити те, що колись у школі пропустив. До того ж я постійно вдосконалюю свої знання: намагаюся читати і дивитися тільки українськомовний контент. Прояви нерозуміння мого вибору людьми трапляються, але скоріше це прояви здивування – як це мені вдається, адже вивчити мову складно. Це взагалі типова відмовка, мовляв, у мене не вийде, я розмовляю «одеською мовою». Хоча, з власного досвіду можу сказати: головне мати бажання і не боятися. Якщо є мотивація, все обов’язково вийде.

Для багатьох людей російська – тригер

– Над дотриманням мовного законодавства замислюються і підприємці, і керівники різноманітних організацій в Одесі, які до нас неодноразово зверталися з проханням посприяти у вивченні української їхніми співробітниками, – розповідає депутатка Одеської облради, у минулому представниця Уповноваженого із захисту державної мови в Одесі Ярослава Вітко-Присяжнюк. – Хоча скарг щодо порушення прав на отримання послуг та інформації українською надходить багато й досі. Наприклад, станом на 1 червня цього року таких було 1141, тож наше місто знаходиться за кількістю скарг на другому місці після Києва.

Ярослава Вітко-Присяжнюк
Ярослава Вітко-Присяжнюк

– Це свідчить як про порушення мовного законодавства, так і про збільшення кількості громадян, для яких «є різниця». В основному такі порушення стосуються різноманітних закладів обслуговування, інтернет-ресурсів, закладів освіти, охорони здоров’я та державних установ. 

Втім, офіційний сайт Уповноваженого із захисту державної мови – це не лише місце для скарг і реагування на мовні скандали. Тут ви можете знайти перелік ресурсів, які допоможуть вивчити мову.

Хочу опанувати українську. З чого почати? 

Я вирішила перевірити слова пані Ярослави та зайшла на сайт Уповноваженого із захисту державної мови. Була приємно здивована, адже побачила посилання на 41! безкоштовний онлайн-ресурс для вивчення або вдосконалення української. 

Платформи розраховані на:

  • різні потреби: читання, говоріння, письмо;
  • рівні володіння: початковий, середній;
  • форми сприйняття: аудіо, відео, текст;
  • є додатки для підприємців – Бізнес говорить українською;
  • наявні мобільні застосунки, посилання на тг-канали;
  • є навіть додаток для мешканців тимчасово окупованих територій. 
Для мешканців ТОТ
Для мешканців ТОТ
Бізнес говоритть українською
Бізнес говоритть українською

Звісно, мову швидше вивчити під час спілкування. Тоді вам стануть у пригоді розмовні клуби, яких в Одесі вистачає. Найбільш відомі з них:

  • проєкт «Єдині» ГО «Навчай українською!»,
  • клуб при Одеській академії неперервної освіти та бібліотеках для дорослих у різних районах міста.

З переліком таких клубів також можна ознайомитися на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

А ще в інтернеті є безліч посилань на електронні версії словників, ютуб-канали з вивчення української, освітні платформи тощо. 

Прокачати свою українську, зробити її досконалішою також просто – ресурсів щодо орфографії, стилістики, слововживання досить багато, необхідно лише звернутися із відповідним запитом до пошуковиків. 

Чудову добірку необхідних ресурсів (близько 30) можна знайти на сайті «Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики України».

Національна платформа з вивчення української мови
Національна платформа з вивчення української мови

Тож твердження деяких одеситів на кшталт «у мене немає коштів для вивчення, часу» не відповідає дійсності. Українську нині можна вивчати безкоштовно, під час поїздки у громадському транспорті, та й знайти однодумців для спільних розмов легко – визначальним є лише бажання і відсутність «русскоговорящей челюсти». 

Помилки при мовленні – звична річ. Коли почнете вивчення, не картайте себе за них і не вимагайте від себе надто багато. Тренуйтеся щодня, 15-20 хвилин буде достатньо. Почніть з малого: перекладіть свій нікнейм у соцмережах українською. Читайте, слухайте, пишіть, спілкуйтеся українською з дітьми та онуками: запитайте у них про значення слів, останні вивчені теми у школі, прочитані книжки – їм це буде приємно, а вам – корисно. 

У жодному разі ми не закликаємо нехтувати мовами ваших предків, надаючи перевагу у щоденному спілкуванні українській. Проте її знання і використання – це прояв поваги до країни, яка виборює право на свою свободу, мову та ідентичність. І якщо вкотре почуєте: «Какая разница, – просто скажіть: Жодної, тож давайте українською». 

Асоціація “Незалежні регіональні видавці України”

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Читайте також:

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі