Сьогодні в нашій країні відзначають День української писемності та мови. Та наша мова не стоїть на місці: змінюється, збагачується і стає яскравішою.
27 жовтня – День української писемності та мови. З часом наша мова змінюється, збагачується і стає яскравішою. Іноді ми навіть не встигаємо за нею. А щоб у вас не виникали проблеми з рідною мовою, пропонуємо добірку українських слів та виразів на різну тематику. Допоможе нам в цьому доктор філологічних наук, професор кафедри української мови ОНУ імені І.І. Мечникова Марія Дружинець.
Сленг в українській мові: як розмовляє молодь
Ви часто чуєте на телебаченні, радіо, або з вуст дітей незрозумілі слова і висловлювання? Тоді з’ясуємо, про що говорить молодь:
- Аб’юзити — ображати (рус. — обижать).
- Краш — об’єкт симпатії, закоханості (рус. — объект влюбленности).
- Крінж — щось ганебне (рус. — что-то унизительное).
- Ламповий — затишний, милий (рус. — уютный, милый).
- Рілі — справді (рус. — реально, действительно).
- Рофл — жарт (рус. — шутка).
- Стенити — бути прихильником, фанатом (рус. — быть фанатом, поклонником).
- Фейл — поразка (рус. — поражение).
- Шеймити — соромити (рус. — стыдить).
- Юзати — використовувати (рус. — использовать).
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Чому сьогодні так багато слів в українській мові, які мають іншомовне походження? Чи не загрожує це знецінюванням мови?
— Це одна з ознак того, що мова живе та розвивається. Це показник її жвавості. Серед причин запозичення можна назвати контакти з іншими державами, необхідність в термінах і назвах, заміну одним іноземним словом великих і складних для розуміння описових зворотів, авторитетність іноземної мови в певній галузі(науці, музиці). Запозичення іншомовної лексики також відбувається в результаті розвитку політичних, економічних, культурних зв′язків між народами і є явищем будь-якої мови. Але не повинно бути англійської варваризації, знецінювання мови. Ми повинні дбати про самобутність мови!
Українські слова, які ми рідко чуємо
- Це список слів, які ми так рідко чуємо. До речі, ці слова можна знайти у творах літературних діячів.
- Виднокрай — горизонт.
- Легіт — легкий приятный ветерок.
- Нестелепа — неповоротливый или неуклюжий человек.
- Плекати — лелеять, относиться с любовью и лаской.
- Сопух — вонь, неприятный запах.
- Толока — совместный труд.
- Тужавий — плотный, тугой, не мягкий.
- Цмулити — пить что-то с наслаждением.
- Чвиря — непогода, слякоть.
- Шубовснути — плюхнуться в воду, нырнуть, делать всплески.
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Читаючи українську класику, багато хто стикається з невідомими словами та висловлюваннями. Чому?
— Невідомі слова в українській класиці — це переважно застарілі слова. Ми забуваємо слова, тому що відбувається процес їх переходу із групи активного вживання в пасивну. Змінюється значення слів, відбуваються стилістичні перерозподіли різних груп слів, зміна лексичної й синтаксичної сполучуваності та інше. Немає потреби вживати застарілі слова. Вони використовуються в художній літературі для відтворення історичного колориту. Але, безперечно, весь словниковий запас мови є дорогоцінним набутком нації.
Запам’ятай та не плутай
Пароніми — ці слова ми чуємо щодня, використовуємо їх в усному та писемному мовленні. Але не підозрюємо того, що неправильно розуміємо їхнє значення.
- Вдача (рус. нрав) — характер, натура людини, звичка.
- Удача (рус. удача) — бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх.
* * *
- Запитання (рус. вопрос) — звернення до когось, що потребує відповіді, вимога, прохання з приводу чогось, запит.
- Питання (рус. вопрос, проблема) — справа, проблема, яка потребує вирішення, обговорення чи дослідження.
* * *
- Застосунок (рус. программа) — програма для мобільних телефонів та комп’ютерів.
- Додаток (рус. дополнение) — те, що додається, є доповненням до чогось.
* * *
- Посмішка (рус. тип эмоции) — особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, іронічне ставлення до когось, чогось.
- Усмішка (рус. улыбка, смех) — рух м’язами обличчя.
* * *
- Уява (рус. воображение) — фантазія, здатність образно створювати чи відтворювати щось у думках.
- Уявлення (рус. представление) — знання, розуміння чогось, те, що може бути в реальності.
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Як перестати плутати значення слів? Що робити у таких випадках?
— Звертатися до тлумачних словників. Паронімія тісно пов’язана із семантикою. Пароніми (типу вдача, удача: уява, уявлення) ніколи не можуть довільно заступати один одного без певних стилістичних настанов. Щоб уникнути помилок, треба глибше вивчати значення слів рідної мови, спираючись також на знання інших мов.
Правильно кажучи…
- Не «по натурі», а «за вдачею».
- Не «проживати по вулиці», а «мешкати за адресою» чи «проживати на вулиці».
- Не «коротше кажучи», а «коротко кажучи».
- Не «намітити орієнтири», а «накреслити орієнтири».
- Не «вішати лапшу на вуха», а «замилювати очі».
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Чому в мові виникають «дефекти», як із цим боротися?
— Великою проблемою сьогодні є неправильний переклад з російської мови та калькування термінів. От як переклад «намітити орієнтири» замість «накреслити орієнтири» та інше. Українська мова багата синонімами. Для чого замовчувати таке слово, як мешкати? Переклад словосполучень із прийменником по теж завжди викликає труднощі. Прийменник по українською мовою може перекладатися прийменниками за, через, з, на, у, по. Треба звертатися до фахових праць: «Словника труднощів української мови», посібників української мови, «Орфографічного словника», «Українського правопису».
Українські слова, які замінять іншомовні
- Актуальний — нагальний.
- Герметичний — непроникний.
- Кавер — переспів.
- Лайк — вподобайка.
- Месенджер — повідомник.
- Мотив — спонука.
- Оригінал — першотвір.
- Рюкзак — наплічник.
- Фастфуд — швидкоїжа.
- Шопінг — закупи.
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Чи можна віднести ці слова до категорії нових?
— Слова типу нагальний, непроникний — це не нові слова, вони фіксуються у словниках і подаються як синоніми. Лексеми типу вподобайка, швидкоїжа я б назвала новими, вони не зустрічаються в лексикографічних працях. Українська мова — одна з найбагатших мов світу, тому нею краще користуватись у повсякденні, не зловживаючи словами іншомовного походження. Для цього не лінуймося подивитись у словник і знайти український відповідник.
Як лаялись козаки?
- Українську лайку можна назвати окремим витвором мистецтва. Тільки послухайте, як поетично висловлювалися козаки.
- А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
- А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
- А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
- А щоб тобі повилазило…
- А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
ЗАПИТАННЯ ДО ФАХІВЦЯ
Яку роль грає лайка в мові?
— Лайливі слова є природною частиною мови. В українській традиції з давніх часів повелося вживати вирази-прокльони. Щоправда, «прокльони» можуть бути не тільки злі, а й добрі чи просто смішні. Українська лайка починається зазвичай словами «а щоб тобі…» («хай йому», «най ті»), після яких має йти побажання чого завгодно.
Фемінітиви в українській
У 2020 році українська влада узаконила використання фемінітивів (жіночий рід) при позначенні професій. Наскільки це необхідно для нашої мови?
— Безперечно, вживання фемінітивів — необхідне, це повернення до властиво українських законів нашої мови. Сьогодні ми говоримо про гендерну рівність, про видимість жінки в публічному просторі. Саме тому жінки заслуговують на це символічне визнання, яке їм може дати мова. На мою думку, проблема вживання фемінітивів лежить не лише у площині мови, а й у площині суспільства.
