Жахливими символами Голокосту у світі є горезвісні нацистські концтабори Освєнцим, Дахау чи Майданек. В Україні географія Голокосту охоплює чимало регіонів — від Києва та Львова до чорноморського узбережжя Одещини та Харкова.
Спустошене єврейське Поділля
Масове знищення євреїв у період Другої світової війни відбулося в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), Львові, Бердичеві, Одесі. За роки окупації в Бабиному Яру в Києві загинуло понад 220 тисяч людей, у Дробицькому Яру в Харкові — понад 60 тисяч, в Янівському концтаборі у Львові — понад 160 тисяч українських громадян переважно єврейської національності. Загалом понад півтора мільйона громадян.
За даними істориків, які досліджують катастрофу європейського єврейства, лише на українському півдні було закатовано біля чверті мільйона євреїв.
Майже повністю було спустошене єврейське Поділля.
Гвоздавське гетто влаштували восени
«Новий порядок» нацистів передбачав ліквідацію суверенітету, економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах Третього рейху, расову дискримінацію, геноцид, антисемітизм, терор і вбивства людей.
У листопаді 1941 року румунсько-німецькі окупанти влаштували концтабір у селі Гвоздавка Друга Зеленогірської громади, де фашисти закатували 4772 особи. Євреїв у табір зганяли з Молдови, Бессарабії, Поділля, Балти, Ананьєва та інших місць.
Коли концтабір не вміщав усіх полонених, формували колони і гнали людей у Доманівське чи Богданівське гетто на Миколаївщину. Шлях неблизький, тож обабіч польових доріг залишилось чимало безіменних могил.
Околиці Гвоздавки, що розкинулася на обох берегах річки Кодими, й досі приховують людські кістки. Вже віднайдено шість місць масових захоронень, але їх може бути й більше. Часто зливові дощі вимивають страшні свідчення тієї трагедії.
Катували і викидали трупи у річку
Відкриття пам’ятного знаку
Людей заселяли у колгоспні склади, контори, кузні, конюшні. Та з кожним днем полонених прибувало дедалі більше, місця не вистачало, тому багатьом довелося животіти просто неба. Нещасних бранців косили голод, спрага, тиф, дизентерія.
— Настала глибока осінь, люди сиділи на землі, спинами один до одного, рядами. Між ними був прохід шириною у два метри, щоб могла проїхати підвода. Територію огородили колючим дротом, її охороняли німці, румуни та поліцаї. Полонених ніхто не годував. Селяни кидали голодним через огорожу хліб, картоплю, буряк, моркву, — розповідав старожил Порфирій Богопольський. — Окупанти жорстоко катували євреїв і вимагали коштовності. Убитих складали на підводу, потім відвозили у протитанковий рів, що був викопаний на кордоні із селом Ясенове Друге.
Є свідчення, що трупи закатованих також скидали в річку Кодима, і жителі прилеглих сіл ще довго не ловили й не їли рибу з річки.
Українці рятували євреїв
У війну чимало жителів Любашівщини, попри смертельну небезпеку, переховували іудеїв у своїх оселях.
Бездітна сім’я забрала хлопчика з Гвоздавського табору й всиновила його. Жінка підібрала двох сестричок, видала їх за своїх, а у 50-ті роки їх знайшла мати і забрала. У селі Заплази сім’я переховувала єврейську родину, яка вижила й довіку була вдячна своїм рятівникам…
Перші пам’ятні знаки встановили 30 років тому
Вшанування жертв. 2007 рік
У 1993-1994 роках одеські дослідники історії Голокосту Борис Гидалевич і Леонід Дусман встановили перші пам’ятні знаки на офіційно зафіксованих місцях масових захоронень у Гвоздавці Другій та Любашівці.
2007-го члени одеської іудейської громади «Тіква – Ор Самеах» побували на території колишнього концтабору та віддали шану євреям, похованим у братській могилі. Присутні рабини помолилися біля пам’ятника та перепоховали останки жертв геноциду, випадково знайдені в яру.
2011-го за сприяння аграрія Анатолія Артеменка на місці Гвоздавського гетто було встановлено пам’ятну стелу, а неподалік, у долині річки Кодими, де також знайшли останки страчених і померлих, — меморіальну дошку.
Впродовж багатьох років вчитель історії Любашівського ліцею №2 Валерій Бондаренко зі своїми учнями продовжують досліджувати болючу тему винищування євреїв та інших народів нацистами в роки Другої світової війни на території Любашівщини. Так, у самій Любашівці фашисти розстріляли понад 350 євреїв, у селі Ясенове Друге — понад 100 осіб. Є могила жертв Голокосту і в Троїцькому. Відомі факти розстрілу євреїв неподалік Новоселівки і Маловасилівки, але ті місця поки що не знайдені.
На жаль, у нинішній війні рашисти, як колись фашисти, проводять на окупованих територіях справжній геноцид українців.
