У роки Другої світової війни Одещина, частини Вінниччини та Миколаївщини з 19 серпня 1941-го до 29 січня 1944-го входили до складу Румунії як губернаторство «Трансністрія».
Як з’явився партизанський загін
На окупованій території румуни масово розстрілювали військовополонених та мирних жителів. Для підтримки внутрішнього порядку у Трансністрії, боротьби з партизанами та охорони узбережжя Чорного моря були задіяні чотири румунські дивізії. А у кожному повіті «наводили новий порядок» жандармські загони з 250-300 осіб.
Спершу загарбникам намагалися протистояти невеликі підпільні організації.
У селі Саврань одну з груп створили вчитель Євген Благодир і лісничий Олексій Шелковников. Згодом вона поповнилась робітниками лісгоспу та радянськими воїнами, які втекли з полону. У Концебі діяла організація з восьми патріотів, в Осичках — з семи. Пізніше підпільники з’явилися у Дубках, Бакші та Гетьманівці.
Лише восени 1942-го Микола Костюк з Первомайська об’єднав розрізнених підпільників у партизанський загін «Прибужець».
У лісах та під землею
На Одещині діяли два центри партизанського руху — в Одеських катакомбах та Савранських лісах.
Недавно на нашому Ютуб-каналі вийшло відео про Одеські катакомби. Рекомендуємо його подивитися.
У червні 1943-го у Савранщині висадилась парашутно-десантна група із семи осіб на чолі з Іваном Кухаренком. З підпільників «Прибужця» було створено новий партизанський загін під назвою «Буревісник». Спочатку він налічував 200 бійців, а в січні 1944 року — 705. Базуючись у Савранському лісі, партизани здійснили близько 40 бойових операцій. Зокрема, в січні 1944-го з табору військовополонених, розташованого біля села Мазурове, визволили 480 військових, більшість яких потім влилась у «Буревісник».
Читайте також: Неймовірна Савранщина: Геракл тут залишив відбиток, а Геродот загубив шолом
27 березня 1944 року радянські війська визволили Саврань. Загін «Буревісник» увійшов до складу Червоної армії.
Зі спогадів юного партизана
У «Буревіснику» мужньо воював мешканець Бакші Йосип Гранківський. Його син Іван розповідав, що батьки, два брати і сестричка були учасниками партизанського руху. Його, 12-річного, залучали до збирання інформації. Хлопчака одягали у лахміття і посилали розвідувати залізничні станції Заплази і Любашівка. Якось юний партизан допоміг підірвати потяг з танками і гітлерівцями. Тоді вдалося на декілька тижнів перекрити рух на цьому маршруті. Пізніше між Любашівкою і роз’їздом Сирове було пущено під укіс поїзд з ворожими солдатами, на перегоні Заплази-Любашівка підірвано три вагони з воєнним спорядженням. Вдалося звільнити з товарняка й людей, яких відправляли у трудове рабство до Німеччини.
Якут, який збив з гвинтівки літака
В рядах партизан воював якут Семен Сюльський. У 1943-му він втік з полону та приєднався до «Буревісника».
Семен, що командував взводом, відзначився героїзмом у численних боях, а ще з гвинтівки збив німецького літака.
У складі Першого Українського фронту Сюльський дійшов до Праги та повернувся жити в Україну. Ветеран зібрав матеріал про славні справи бійців загону «Буревісник» та підпільників Саврані, склав особові справи більш ніж 70 однополчан, картосхему Савранського партизанського району, оформив фотостенд (181 світлина) для Музею партизанської слави України та підготував до друку свої спогади.
Книгу вдалося видати його дітям та онукам лише після смерті героя. Примірник «Спогадів» є у Савранському історико-краєзнавчому музеї, а також на батьківщині Семена Сюльського — в Якутії.
