Ключові моменти:
-
Різдво в українських традиціях — це час, коли прикрашання оселі має глибокий символічний зміст і сприяє створенню святкової атмосфери.
-
Дідух, солом’яні павуки, витинанки та восьмикутні зірки виконують роль оберегів, приносячи в дім добробут, захист і гармонію.
-
Ці прикраси не лише прикрашають оселю, але й допомагають згадати предків, підтримати зв’язок із традиціями.
-
Вони створюють теплу атмосферу і приносять удачу, надію на нове життя та зміцнюють святковий настрій.
Що таке Дідух і чому він головний символ Різдва
Українські різдвяні традиції, пов’язані з прикрашанням будинку, незалежно від місцевості — чи то Одеська область, чи інший регіон, — зазвичай були спільними. Однією з найважливіших частин підготовки до Різдва для всіх був обрядовий сніп, з якого виготовляли дідуха. Він був головним елементом свята та символізував дух предків — захисників і покровителів родини.
— Господарі починали готуватися до Різдва ще з перших чисел грудня, дістаючи снопи. Перший, зажинковий сніп, збирали під час виходу на ниву, і він символізував початок збору врожаю. Обжиночний сніп, навпаки, означав завершення цього процесу. Для снопа обирали найкращі стебла і зберігали його окремо до зими. На свята з цього снопа виготовляли дідуха або інші композиції, як символ урожаю та сімейного достатку, — розповідає Валентина Ігнатіївна.
Сніп або дідух господарі прикрашали заздалегідь: гілками, стрічками, виробами із соломи — все залежало від достатку родини.
— На Святвечір, перед початком вечері, в дім заносили сніп. Його ставили в кутку — під іконою або в «червоному кутку», а іноді — біля обіднього столу. На цьому місці також робили «гніздо» з сіна, яке застилали білою скатертиною, і ставили поруч кутю, — так виглядав святковий декор в українській родині.
Приблизно в середині XIX століття на місце снопа і дідуха господарі почали ставити гілку дерева або ялинку. В Одеській області, де місцевих ялинок майже не було, частіше використовували гілки дерев, які прикрашали за своїм смаком.
В сучасному домі різдвяний сніп або дідух можна розмістити на святковому столі або в кутку кімнати як стильний елемент. Їх можна придбати в лавках народного мистецтва або зробити разом з родиною.
Дідуха можна зробити самостійно вдома
- Невеликий пучок ржи складіть у рівний пучок і зв’яжіть ниткою, дійшовши до середини ніжки. Те ж саме зробіть з овсем і пшеницею або використовуйте сухоцвіт.
- У вас повинно вийти три пишних снопи. Зв’яжіть їх разом мотузкою, а до нижньої частини додайте ще ржи для пишності. Обмотайте середину яскравою стрічкою.
- Зробіть ще два маленьких пучки, наприклад, з пшениці, і прикріпіть їх по боках основного снопа трохи нижче верхівки. Вони повинні нагадувати «ручки».
- Візуально поділіть ніжку дідуха на три частини і перемотайте кожну з них ниткою. Підріжте кінцівку дідуха, щоб він стійко стояв. Прикрасьте його за бажанням.
Паук із соломи – прикраса, яка приносить у дім благополуччя
Щороку напередодні Різдва господині виготовляли солом’яного павука у формі геометричних фігур. Його підвішували до балки, покуттю або святковому столу. Завдяки циркуляції повітря фігури починали рухатись, що, за віруваннями предків, очищало дім від негативної енергії. Якщо павуки були нерухомими, це вважалося поганим знаком.
— Солом’яні павуки мали сакральне значення, адже символізували будову світу та єдність родини. Цікаво, що звичайні сільські жінки, не маючи освіти, створювали надзвичайно складні фігури із соломи — ромби, трикутники та інші елементи, виражаючи симетрією світ, — зазначає Валентина.
З появою ялинок павучків також могли вішати на гілки, як іграшки. В сучасних будинках солом’яного павука можна повісити біля вікон, у коридорі, на вхідних дверях або в центрі кімнати.
Робимо солом’яного павука своїми руками
- Візьміть 12 однакових стебел соломи або коктейльні трубочки, бавовняні нитки, велику голку і ножиці.
- Надіньте на нитку з голкою чотири соломинки і зв’яжіть кінці нитки, щоб утворився квадрат або ромб.
- Візьміть дві нові соломинки, прикріпіть їх до одного кута квадрата, де торчить нитка. Просуньте голку з ниткою до протилежного кута квадрата, добре затягніть — утворюється «будиночок».
- Повторіть цей процес тричі, додаючи по дві соломинки до кожного кута квадрата. Після завершення у вас навколо основи має з’явитися чотири трикутники.
- З’єднайте вершини трикутників між собою так, щоб вершина одного трикутника була навпроти вершини іншого. Закріпіть їх ниткою, утвориться восьмигранник — основа павука.
- За бажанням, зробіть кілька менших конструкцій за таким принципом і прикріпіть їх до основного павука так, щоб вони вільно звисали. Залиште довгу нитку, щоб фігуру-павука можна було повісити.
Витинанки — не просто дитяча забава, це передусім обереги
Третім елементом, яким наші предки прикрашали оселі на Різдво, були витинанки. Це народне мистецтво вирізання візерунків на світлому папері. Витинанки зазвичай вішали на вікна, двері, стіни.
— Це не була обов’язкова традиція для всіх родин, скоріше — забава. Однак витинанки допомагали гармонізувати простір і прикрасити дім. Люди вирізали різноманітні узори за своїми вподобаннями. На Різдво це могли бути зірочки, ангели, хрестики. До речі, за технікою витинанки схожі на паперові сніжинки, і, можливо, ця традиція також перейшла в сучасність, — звертає увагу Валентина Ігнатіївна.
Іноді витинанки виконували роль оберегів: господарки розміщували їх в кутах дому, щоб захистити будинок від злої сили і для оформлення ікон.
Якщо хочете прикрасити свій дім витинанками, вивішуйте їх на вікна або двері зі склом — у різдвяний період це створює атмосферу свята.
Восьмикутна зірка: що вона означає для українців
Ще однією важливою частиною святкування є восьмикутна зірка. Її використовували під час різдвяних обрядів як символ світла, надії та нового життя.
— На Різдво обов’язково виготовляли восьмикутну різдвяну зірку, з якою ходили колядувати. Протягом новорічних свят зірку тримали в домі. Однак немає строгих правил щодо того, де вона повинна бути, — це залишалося на розсуд кожної родини, — каже Валентина Ігнатіївна.
Восьмикутні зірки також виготовляли з підручних матеріалів. Їх часто вішали на вікна та двері будинку. До речі, в Україні прикрашати ялинку зіркою почали після Другої світової війни.
Як накрити різдвяний стіл за українськими традиціями
Коли на Святвечір на небі з’являлася перша зірка, господарки накривали стіл з 12 обрядовими стравами.
— Різдвяний стіл накривали чистою, світлою скатертиною, під яку клали шар сіна — символ місця для душ предків. На стіл ставили часник, дрібні гроші та мак як дар духам, а зверху розміщували страви. Також була свічка, яка символізувала очищення простору. В українській традиції, зокрема в Одеській області, немає чіткої кількості свічок для різдвяної вечері — це могла бути одна або три, — пояснює Валентина.
Сьогодні святковий стіл прикрашають пшеничними колосками, сухоцвітами, ялиновими гілками або іграшками та різноманітними свічками, які часто замінюють традиційні обереги.
Валентина Вітос підкреслює, що найважливіше в різдвяних традиціях — це помисли, з якими ми все робимо: прикрашаємо дім, готуємо страви чи пригощаємо гостей. Головне — діяти з доброю душею та щирим серцем. Тоді всі обереги працюватимуть і будуть підтримувати нас цілий рік.
Фото зроблено в «Живому музеї» Одеського обласного центру української культури, в якому представлені елементи нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону.
Читайте також:
- Ялинковий базар по-одеськи: звідки живі красуні і скільки коштують (фоторепортаж)
- Як готуються до святкування Різдва жителі Буджака
- Що відбувається поруч з головною ялинкою Одеси? (фоторепортаж)
