- Новости
- 2023-03-25
Згадка про будівництво Хлібної гавані на пересипському березі вперше з’явилася на сторінках газети «Одеські новини» 20 березня 1914 року. Гавань мала велике значення для всієї країни, оскільки через одеський порт проходило багато тисяч тонн зерна.
Наші музеї продовжують працювати та запрошують на цікаві виставки, попри воєнний стан. Так з 18 березня, всі бажаючі можуть подивитися на Одесу очима Жоржа Сіменона – письменника, журналіста, мандрівника. Виставка його фотографій відкрилася в галереї «Квартира N6» музею «Будинок Блещунова».
Багато хто ще пам’ятає «центральний овочевий» на Дерибасівській, правда? Беру в лапки, бо назва ця – одесько-народна (на Дерибасівській усе «центральне»). Одесити цей магазин дуже любили. Він був там, де потім розташовувався «Стейк-хаус» з коровою Роминою поруч. Немає вже ні Стейк-хауса, ні корови Роміни… А ось Овочевий з’явився. Щоправда, як ресторан, який займає лише частину колишнього «центрального» овочевого.
Сьогодні, 24 вересня 2022 року, одеському трамваю виповнюється 112 років. Саме цього дня 1910 року в Олександрівському парку (зараз – парк Шевченка) було урочисто відкрито першу лінію електричного трамвая.
У цей знаменний для нашого міста день «Одеське життя» вирішило згадати, як трамваї в’їжджали в історію Південної Пальміри.
Цього дня, 24 серпня 1914 року, з Міським Комітетом Червоного Хреста було погоджено влаштування лазарета для поранених на Андріївському подвір’ї в Одесі.
По вулиці Старопортофранківській, 41 розташовується унікальна для Одеси будівля, яка включала будинок благодійного товариства дам духовного звання та Георгіївське відділення при єпархіальній богадільні.
11 серпня 1884 року в газеті «Одеський листок» з’явилося оголошення про те, що в Одесі відкрилося училище Генріха Файга, яке запрошує всіх бажаючих приймати іспити.
Одеса завжди була особливим містом, а події, які вона переживала, займали не лише її мешканців, а й столичну публіку. Газети пильно стежили за всім, що відбувалося у нашому місті, обговорювали, переймали досвід, хай навіть не завжди позитивний.
Повість Семена Юшкевича «Вулиця» не нагадує більшість історій, написаних про Одесу. Немає в ній блискучого гумору та рудого сонця, але є справжнє життя тих, кому не пощастило народитися із золотою ложкою у роті. І у цьому її особливість. Хоча хто не знає про вулицю «червоних ліхтарів» в Амстердамі? А в Одесі – багатому портовому місті – хіба могла бути не розвиненою «індустрія кохання»?
На вулиці Чернишевського, де, здається, час одного разу вирішив зупинитися, неподалік залізничного переїзду «Одеса-мала», є історична унікальність – зупинка-«бельгійка», яка називається завдяки своїй формі «грибом».
Гарний одеський будинок з атлантами (Фальц-Фейнів) на вулиці Гоголя, чи не так?! Ось уже справді і візитна картка міста, і пам’ятка без жодних перебільшень. Знакове місце!