От так зайдеш в якийсь дворик у тихому чи не дуже тихому центрі Одеси – і побачиш його. Зберігся! Хоча збереглось цих цистерн вже мало. Та й помилуватись тими, що збереглись, не так вже й легко: часи в нас такі – кодові замки та інші «таємниці». Якось зараз не дуже полюбляють гостей…
Скільки ж років цим цистернам, які свого часу з’явились у безводному місті для вгамування спраги одеситів?
У книзі одеського краєзнавця, геолога, дослідника, автора книг про Одесу Дмитра Жданова «Історія води в Одесі: від Кочубієва до дністровського водопроводу» читаємо:
«Перше письмове свідоцтво про будівництво в Одесі колекторних резервуарів для води – цистерн – з’являється 1827 року, коли було споруджено комплекс казарм. Конструкція одеських цистерн була такою: дощова вода по цегельних водостічних або гончарних трубах надходила в резервуар-відстійник, куди скидалися перші порції забрудненої води. Через фільтр із гравію та великого деревного вугілля вода надходила до другого – основного резервуара…».
Нагадаємо, одеські колодязі та цистерни, що дожили до наших днів, так і не стали, на жаль, культурною спадщиною міста на офіційному рівні… А історична доля цистерн складалась по-різному.
Як виглядають тепер деякі з одеських цистерн, що збереглись в історичних одеських двориках – дивіться в нашому репортажі:
Ви також можете дізнатися: В одеському дворі живе Русалочка (фото).
Фото авторки
