Російська агресія змусила безліч українців рятуватися від жахів війни. І сьогодні за кордоном перебувають мільйони наших співгромадян. Як живеться з «тимчасовим захистом», чи легко адаптуватися в чужій країні, і чи збираються українці повертатися в Україну, дізнавалося «Одеське життя».
Румунія: без соціальної допомоги, але з роботою
Сьогодні в державах Євросоюзу перебувають понад 4,2 мільйона українців. Більшість із них отримали в цих країнах тимчасовий захист. Він дає можливість працевлаштуватися та адаптуватися в нових умовах.
Найбільше на сьогодні українців перебуває в таких країнах:
- Німеччина — 1,3 мільйона осіб;
- Польща — 953 930 осіб;
- Чехія — 345 405 осіб.
Цього року, за даними Євростату, кількість українських біженців значно зросла в Румунії. Наразі тут проживають 78 673 українці. Здебільшого приїжджають сюди жителі Одеської та Херсонської областей. Без знання румунської мови та досвіду тут можна знайти роботу на підприємствах автомобільної та переробної промисловості, у пекарнях, на виробництвах м’ясної продукції. Мінімальна заробітна плата — 600 €-640 €. На Різдво і Великдень додатково виплачують 50% від зарплати як бонус. Більшість роботодавців надають безплатне житло і проїзд на роботу.
До того ж зараз у Румунії з’являються українські дитячі садки, школи, малі українські підприємства, що працюють на місцевого споживача: будівельно-монтажні, авторемонтні, перукарні…
Читайте також: Українці за кордоном: які умови для біженців надає Болгарія
Щоправда, влада Румунії цього року досі ще не виділила українським біженцям жодної фінансової допомоги. А торік — фінансувала з великим запізненням. Уряд пояснює затримки дефіцитом бюджету.
Німеччина: німецька мова — на робочому місці
Популярність українськими біженцями Німеччини пояснюється значною соціальною підтримкою. Середня виплата біженцю — 500 €-550 € на місяць. Додатково виплати дають і на дітей. Залежно від віку дитини — 360 € — 470 €.
Окремо держава оплачує медичне страхування, оренду житла і частково покриває комунальні платежі.
А от місце проживання в країні українці самостійно обрати не можуть. Більшість німецьких земель перевантажена біженцями і не має ресурсів для їхнього прийому. Тому після прибуття в Німеччину вони мають звернутися до розподільчого табору. Його співробітники і вирішать, у який населений пункт біженців направити.
Працюють у Німеччині лише 19% українців. Тому влада вирішила змінити правила їхнього працевлаштування.
Раніше центри зайнятості направляли українців на мовні курси і фінансували навчання. Але з початку війни їх успішно закінчили менше половини біженців. Зараз українцям дозволили працевлаштовуватися без знання німецької мови. Передбачається, що в мовному середовищі навчання буде успішнішим.
Біженцям пропонують працевлаштуватися у великі компанії. При цьому кваліфікація, побажання щодо роботи — питання другорядні. Єдиним вагомим приводом для відмови від робочого місця може стати тільки стан здоров’я.
Щонайменше раз на шість тижнів біженцям необхідно повідомляти в центр працевлаштування про результати пошуків роботи. Роботу їм пропонує і спеціальне агентство. А в разі відмови — виплати можуть скоротити.
Польща: українських працівників цінують
У Польщі українським біженцям програму допомоги збираються істотно скоротити. З 1 липня новоприбулі біженці не отримуватимуть одноразову допомогу в розмірі 300 злотих (75 $). А розраховувати на щомісячну допомогу в 800 злотих на дітей і 300 злотих для підготовки до навчального року українські сім’ї зможуть тільки за умови, що їхні діти навчатимуться в польських школах.
Крім того, буде скасовано пільги, пов’язані з компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених приватними орендодавцями.
Читайте також: Українські біженці у Франції: де живуть, працюють і скільки отримують
На роботу в Польщі українці можуть влаштуватися навіть без знання мови. Місцеві роботодавці їх цінують, намагаються підвищувати ставки, покращувати умови проживання. Тим більше що зараз у країні гостро відчувається дефіцит робочих рук.
У Польщі діє погодинна оплата, тому українці мають можливість самостійно регулювати свою зайнятість і заробіток. У середньому, заробити можна від 16 до 30 злотих на годину. Працівники без знання мови та досвіду найчастіше влаштовуються в пекарні, заклади харчування, на виробництва компонентів електронної техніки, заморожених овочів і фруктів, будівельних матеріалів.
Українські підприємці, які відкрили свій бізнес за кордоном, охоче наймають на роботу земляків. Найчастіше це сфери IT, краси, освіти, будівництва та туризму.
Тимчасовий захист для українців у Польщі планують продовжити до кінця вересня 2025 року. Після цього уряд пропонує всім без винятку видавати дозволи на тимчасове проживання протягом трьох років.
Чехія: допомога в поверненні додому
У Чехії з 1 вересня різко скоротиться термін надання біженцям безкоштовного житла. Замість 150 днів він триватиме лише 90. Після закінчення терміну біженці повинні шукати квартиру самостійно. Стосується це і вразливих категорій: багатодітних матерів, вагітних, людей з інвалідністю та старших за 65 років.
Водночас виплати на оренду вдвічі збільшать. Якщо житло зареєстровано в міністерстві праці та соціальних справ, то на одну особу передбачено 6000 крон (244 €), якщо не зареєстровано — 4800 крон (190 €).
Протягом перших 150 днів після переїзду українські біженці отримують соціальні виплати: для дорослих — 4860 крон, для дітей — 3490 — 41800, для людей з інвалідністю — 72900. Через пів року розмір допомоги для дорослих скорочується до 3130 крон. Разом із заявкою на грошову допомогу необхідно надати банківські виписки з усіх рахунків із чеських та іноземних банків
Роботу в Чехії на сьогодні мають 69% українців. Найвищий рівень зайнятості в операторів машин, слюсарів, водіїв, кваліфікованих працівників сільського господарства. Велике значення при працевлаштуванні має знання чеської мови.
Зарплата без знання мови і досвіду становить 25 000-35 000 крон (1000 €-1400 €). Роботодавці зазвичай забезпечують безплатним житлом, нерідко видають купони на харчування.
Тимчасовий захист українців у Чехії продовжено до березня 2026 року. Потім їм буде запропоновано перейти на довгострокове проживання. Дозвіл нададуть на п’ять років — за умови економічної самодостатності людини.
Водночас Чехія збирається допомогти українським біженцям повернутися на батьківщину. З червня по листопад держава готова оплатити квитки для 400 осіб і послуги «швидкої допомоги» для 30 пацієнтів. Такою можливістю скористатися можна тільки один раз.
Депортацію скасовують
Про те, що допоможуть повернути додому українців — а саме, чоловіків призовного віку, заявили кілька країн ЄС. Це сталося після того, як Україна призупинила консульське обслуговування громадян віком від 18 до 60 років. Проте, депортація українцям навряд чи загрожує. Адже, особи, які отримали тимчасовий захист або статус біженця, не можуть бути повернуті в країну, де їм загрожує небезпека. У цьому випадку відмінності за статтю і віком не передбачені. У МВС Польщі взагалі заявили, що українським біженцям можуть продовжити захист навіть без паспорта. В іншому разі держава втратить частину робочої сили. А це — мільярди доларів, отримані економікою країни після приїзду українських біженців.
Наразі оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном можливе лише за наявності військово-облікових документів. Тому українські чоловіки мають оновити свої дані в додатку «Резерв+» або звернувшись до дипломатичних установ України. Тобто — особисто бути присутнім у ТЦК і СП не потрібно.
Оновити дані необхідно до 17 липня. На сьогодні найактивніше це роблять чоловіки в Польщі, Німеччині та Канаді.
Загалом, питання з постановкою українців на військовий облік за кордоном врегулювати, начебто, вдалося. І розмови про депортацію затухли самі собою.
За даними Київського міжнародного інституту соціології, 66% українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, задоволені своїми нинішніми умовами проживання. Повернутися додому планують лише близько 50% українців. Понад 7% — зізналися, що вже мають громадянство іншої країни, а кожен восьмий — подав документи і чекає на рішення.
