В Одессе определили лучшие школы: результаты рейтинга
- Новости
- 2024-10-02
Війна в Україні змінила життя мільйонів людей, змусивши їх шукати притулок за кордоном. У цьому інтерв’ю ми поспілкувалися з одеситкою Наілею Перовою, яка організовує акції на підтримку України в Німеччині. Вона розповіла, як переселенці адаптуються, чи продовжують підтримувати Україну та які зміни відбулися з початку війни. Повну версію розмови можете побачити на нашій сторінці в YouTube.
У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих від сімейного насилля. Коли почалася війна і до Бородінської громади почали приїжджати внутрішні переселенці, було вирішено заселити людей саме сюди. Тут є все необхідне для тривалого проживання: мебльовані кімнати, обладнана кухня, санвузли. Сьогодні тут живуть дев’ять переселенців. Війна позбавила їх власної домівки, рідних, друзів, роботи, планів. Ці люди відчули її жах і стали іншими.
Доля міста Бахмут стала трагічною сторінкою історії України. Фортеця Бахмут, у боях за яку віддали свої життя тисячі захисників нашої країни. Місто, якого сьогодні немає. Його мешканці знайшли собі притулок по всій Україні та за її кордонами. Про те. як живуть сьогодні бахмутяни, що дає їм сили пережити втрату рідної домівки, ми розмовляємо з головним редактором бахмутської газети «Вперед» Світланою Овчаренко.
Одеса прихистила багатьох українців, які рятуються від війни. Через російську агресію їм довелося залишити рідні міста, роботу, звичне життя та почати все з нуля. Як переселенці адаптувалися в нашому місті та з якими труднощами зіткнулися, з їх власного досвіду дізнавалося «Одеське життя».
З 1 вересня допомогу на проживання (3000 грн – для дітей та осіб з інвалідністю, 2000 грн – для решти) подовжать ще на шість місяців – тим внутрішньо переміщеним особам (ВПО), хто отримував її до цього.
Вже понад місяць Одесі працює Муніципальний центр, який сприяє працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — «Одеський ринок праці — Заякорись в Одесі».
До повномасштабної війни Наталія Горбулінська жила в Одесі та працювала викладачем з музики та вокалу – якийсь час у державній установі, потім пішла у приватну практику. Війна змусила її виїхати з дитиною в Румунію і змінити професію. Вона розповіла «Одеському Життю», як влаштувалася за кордоном і чому мріє повернутися до Одеси.
Соціологічна група «Рейтинг» цієї весни провела непряме дослідження проблеми репатріації. Виявилося, що майже третина переселенців не планує повертатися додому, а третина розглядає такий переїзд лише після закінчення війни. Ще майже 20% поки що не визначилися з планами. І хоча соціологи опитували не прицільну групу, а лише українців, чиї родичі виїхали з країни, вибірка 17 тисяч людей є цілком ілюстративною. Порівнюючи аналогічні дані минулих двох років, можна зробити висновок, що тенденція є невтішною. Моя чергова візаві з планами визначилася. На її шальках терезів ностальгія не переважила комфорту.
Аби внутрішні переселенці мали цілодобовий та швидкій доступ до корисної інформації, в месенджері «Телеграм» створили окремий чат-бот «Єдине вікно: помічник ВПО». Онлайн-сервіс зручний у використані та інформує переселенців за різними напрямками.
Андрій, який дивом вижив під Бахмутом, вважає себе тричі-щасливчиком: за те, що «вчасно» був поранений, що пощастило з евакуацією, і тому, що прямо зараз може обіймати дітей і дружину. Але «добро» на повернення додому родині поки що не світить.
Російська агресія змусила безліч українців рятуватися від жахів війни. І сьогодні за кордоном перебувають мільйони наших співгромадян. Як живеться з «тимчасовим захистом», чи легко адаптуватися в чужій країні, і чи збираються українці повертатися в Україну, дізнавалося «Одеське життя».
Сім’я, яка винаймає будинок або квартиру, має право на субсидію. Субсидія може призначатися одному із членів сім’ї, які не зареєстровані в будинку або квартирі, але орендують їх.