Різдво – час відродження традицій і створення святкового затишку, особливо важливого в умовах війни. Наші пращури добре знали: щоб разом зі святом привнести в родину добробут, головне – правильно прикрасити оселю. Як це зробити за старовинними звичаями та забезпечити благополуччя на цілий рік? Про це нашим читачам розповіла Валентина Вітос, директорка Одеського обласного центру української культури.
Дідух: головний символ Різдва
Українські різдвяні традиції, пов’язані з прикрашанням оселі, незалежно від місцевості – чи то Одещина, чи будь-який інший регіон, – зазвичай були спільними. Однією з найважливіших частин підготовки до Різдва для всіх був обрядовий сніп, із якого виготовляли дідуха. Він був головним елементом свята та символізував дух предків – захисників та покровителів родини.
Обрядовий сніп в Живому музеї Одеського обласного центру української культури
– Господарі починали готуватися до Різдва ще з перших чисел грудня, дістаючи снопи. Перший, зажинковий сніп, збирали під час виходу на ниву, і він символізував початок збору врожаю. Обжинковий сніп, навпаки, означав завершення цього процесу. Для снопа обирали найкращі стебла і зберігали його окремо до зими. На свята з цього снопа виготовляли дідуха або інші композиції, як символ врожаю та сімейного достатку, – розповідає Валентина Гнатівна.
Валентина Вітос, директорка Одеського обласного центру української культури
Сніп або дідух господині прикрашали заздалегідь: гілками, стрічками, виробами із соломи – усе залежало від достатку родини.
– На Святвечір, перед початком вечері, до хати заносили сніп. Його ставили на покуті – під іконою або в «червоному куті», а іноді – біля обіднього столу. На цьому місці також робили «гніздо» із сіна, яке застеляли білою скатертиною, і ставили поряд кутю, – такий вигляд мав святковий декор в українській родині.
Приблизно в середині XIX століття на місце снопа та дідуха господарі почали ставити гілку дерева або ялинку. На Одещині, де місцевих ялинок майже не було, більше могли використовувати гілки дерев, які прикрашали до свого смаку.
У сучасній оселі різдвяний сніп чи дідух можна розмістити на святковому столі чи в кутку кімнати як стильний елемент. Їх можна придбати в лавках народного мистецтва або зробити разом з родиною.
Дідух в Живому музеї Одеського обласного центру української культури
Як зробити різдвяного дідуха вдома?
Візьміть жмут вівса, жита, пшениці або сухоцвіту (можна знайти на полях чи у магазинах декору), льняну мотузку, стрічку, сухі шишки, квіти, клей.
- Невеликий жмут жита складіть у рівний пучок та зв’яжіть ниткою, дійшовши до середини ніжки. Те саме зробіть з вівсом та пшеницею або використайте сухоцвіт.
- У вас має вийти три пишні снопи. Зв’яжіть їх разом мотузкою, а до нижньої частини додайте ще жита для пишності. Обмотайте середину яскравою стрічкою.
- Зробіть ще два маленькі пучки, наприклад з пшениці, та прикріпіть їх з боків основного снопа трохи нижче верхівки. Вони мають нагадувати «ручки».
- Візуально розділить ніжку дідуха на три частини та перемотайте кожну з них ниткою. Підріжте кінцівку дідуха, щоб він стійко стояв. Прикрасьте його за бажанням.
Солом’яний павук: прикраса, що несе добробут
Щороку напередодні Різдва господині виготовляли солом’яного павука у формі геометричних фігур. Його підвішували до балки, покуття чи святкового столу. Завдяки циркуляції повітря фігури починали рухатися, що, за віруваннями пращурів, очищає дім від негативної енергії. Якщо павуки були нерухомими, це вважалося поганим знаком.
Соломяний павук прикраса
– Солом’яні павуки мали сакральне значення, адже символізували будову світу та єдність родини. Цікаво, що звичайні сільські жінки, не маючи освіти, створювали надзвичайно складні фігури із соломи – ромби, трикутники та інші елементи, виражаючи симетрією світ, – зазначає пані Валентина.
З появою ялинок павучків також могли навішувати на гілки, як іграшки. У сучасних домівках солом’яного павука можна повісити біля вікон, у коридорі, на вхідних дверях або в центрі кімнати.
Соломяний павук прикраса. Автентична прикраса що несе добробут в оселю
Як зробити солом’яного павука?
Візьміть 12 однакових стебел соломи або коктейльні трубочки, бавовняні нитки, велику голку та ножиці.
- Надягніть на нитку з голкою чотири соломинки та зв’яжіть кінці нитки, щоб утворився квадрат або ромб.
- Візьміть дві нові соломинки, прикріпіть їх до одного кута квадрата, де стирчить нитка. Протягніть голку з ниткою до протилежного кута квадрата, добре затягніть – утвориться «будиночок».
- Повторіть цей процес тричі, додаючи по дві соломинки до кожного кута квадрата. Після завершення у вас навколо основи має з’явитися чотири трикутники.
- З’єднайте вершини трикутників між собою так, щоб вершина одного трикутника була навпроти вершини іншого. Закріпіть їх ниткою, утвориться восьмигранник – основа павука.
- За бажанням, зробіть кілька менших конструкцій за таким принципом і прикріпіть їх до основного павука так, щоб вони легко звисали. Залиште довгу нитку, щоб фігуру-павука можна було повісити.
Витинанки: паперові візерунки та обереги
Третім елементом, яким наші пращури прикрашали оселі на Різдво, були витинанки. Це народне мистецтво вирізання узорів на світлому папері. Витинанки зазвичай вішали на вікна, двері, стіни.
Витинанка відомої української майстрині Маріанни Панасюк
– Це не була обов’язкова традиція для всіх сімей, скоріше – забавка. Однак витинанки допомагали гармонізувати простір і прикрасити дім. Люди вирізали різноманітні візерунки за своїм уподобанням. На Різдво це могли бути зірочки, ангели, хрестики. До речі, за технікою витинанки схожі на паперові сніжинки, і, можливо, ця традиція теж перекочувала в сучасність, – звертає увагу Валентина Гнатівна.
Різдвяний дідух поряд зі снижинками з папіру
Інколи витинанки виконували роль оберегів: господині розміщували їх у кутах хати, щоб захистити оселю від злої сили та для оформлення ікон.
!Якщо хочете прикрасити свій дім витинанками, вивішуйте їх на вікна чи двері зі склом – у різдвяний період це створює атмосферу свята.
Восьмикутна зірка: символ світла та надії
Ще однією важливою частиною святкування є восьмикутна зірка. Її використовували під час різдвяних обрядів як символ світла, надії та нового життя.
Соломяні зірочки та янголята, якими також прикрашали будинок на різдво
– На Різдво обов’язково виготовляли восьмикутну різдвяну зірку, з якою ходили колядувати. Протягом новорічних свят зірку тримали в хаті. Проте немає строгих правил щодо того, де вона повинна бути, – це залишалося на розсуд кожної родини, – каже Валентина Гнатівна.
Різдвяна зірка з соломи
Восьмикутні зірки також робили з підручних матеріалів. Їх часто вішали на вікна та двері домівки. До речі, в Україні прикрашати ялинку зіркою почали після Другої світової війни.
Як прикрашали різдвяний стіл?
Коли на Святий Вечір у небі з’являлася перша зірка, господині накривали стіл із 12 обрядовими стравами.
– Різдвяний стіл накривали чистою, світлою скатертиною, під яку клали шар сіна – символ місця для душ предків. На стіл ставили часник, дрібні гроші та мак як дарунок духам, а зверху розташовували страви. Також була свічка, яка символізувала очищення простору. В українській традиції, зокрема на Одещині, немає чіткої кількості свічок для Різдвяної вечері – це могла бути одна чи три, – пояснює пані Валентина.
Різдвяний дідух, а поряд з ним янголи соломи, якими також прикрашали оселю до Різдва
Сьогодні святковий стіл прикрашають пшеничним колоссям, сухоцвітом, ялинковими гілками або іграшками та різноманітними свічками, які часто замінюють традиційні обереги.
Валентина Вітос підкреслює, що найважливіше в різдвяних традиціях – це помисли, з якими ми все робимо: прикрашаємо домівку, готуємо страви чи пригощаємо гостей. Головне – діяти з доброю душею та щирим серцем. Тоді всі обереги запрацюють і будуть підтримувати нас цілий рік.
Фото зроблено у «Живому музеї» Одеського обласного центру української культури, в якому представлені елементи нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону.
Читайте також:
