Новини Одеси та Одеської області

Порт Рені розвивається попри війну і приваблює крупних міжнародних інвесторів

Порт Рені розвивається попри війну і приваблює крупних міжнародних інвесторів

У липні — вересні 2023 року порт Рені на річці Дунай зазнав трьох хвиль бомбардувань: ворог цілеспрямовано знищував об’єкти портової інфраструктури — складські приміщення, обладнання, залізничні колії, автомобілі з вантажами. Були руйнування і в місті.

Атаки на порт Рені та інші порти України на Дунаї — це реакція агресора на припинення так званої зернової угоди, спроба зупинити експорт українського зерна, рослинної олії та інших товарів.

Зруйнований склад зерна ПП Транс-Експо

порт Рені, зруйновані в липні 2023 р. ворожими дронами зернові склади ПП «Транс-Експо»

Але, незважаючи на обстріли, в акваторії порту, в межах і за межами міста, триває поетапна реалізація проектів будівництва нових мультимодальних перевантажувальних комплексів. Підприємці інвестують чималі кошти, а мешканці прикордонного містечка відбудовують свої пошкоджені будинки.

Прихід «Кернела» в Рені — знакова подія

У жовтні 2022 року в місті Рені було зареєстровано ТОВ «Девелопмент Рені термінал» зі статутним капіталом понад 91 мільйон гривень, яке входить до великої української групи компаній «Кернел». 

Депутати Ренійської міськради віддали в оренду цьому підприємству на 49 років кілька земельних ділянок загальною площею 15 гектарів.

АТ «Кернел» є провідним у світі та найбільшим в Україні виробником і експортером соняшникової олії, ключовим постачальником сільгосппродукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію «Кернел» експортує в більш ніж 80 країн світу. На частку компанії припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії.

Торгові марки компанії знають усі: «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак Золота», «Чумак Домашня» і «Любонька».

Як повідомила прес-служба компанії «Кернел», найбільший у світі експортер олії підписав Меморандум про співпрацю з Проектом міжнародної технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Економічна підтримка України». У рамках цього проекту «Кернел» планує закупити обладнання для розвитку терміналу в порту Рені — для перевалки соняшникової олії та шроту. Компанія вже інвестувала в баржі, каботажні судна і транспортні засоби для перевезення сировини. Модернізація дасть змогу збільшити обсяг експорту на 600 тисяч тонн на рік. «Йдеться не лише про посилення експортного потенціалу України, а й про забезпечення глобальної продовольчої безпеки», — прокоментував СЕО «Кернел» Євген Осипов. 

У вересні 2023 року на сесії Ренійської міськради представник «Девелопмент Рені термінал» Олег Катрич повідомив, що будівництво мультимодального перевантажувального комплексу на березі Дунаю розраховане на рік. Уже є робочий проект, на розгляді перебуває детальний план території, отримано дозвіл на підготовчі роботи, і їх розпочато. Інвестиційний проект оцінюють у 14 мільйонів доларів.

Олег Катрич

Олег Катрич

— Ми плануємо пропускати на добу до 300 автомобілів, а щоб вони не захаращували трасу міжнародного значення Е-87, розміщуватимуться на парковці, — сказав Олег Катрич.

Потрібно сказати, що перспектива забудови частини берега Дунаю інвестором викликала обурення групи мешканців Рені, для яких узбережжя річки за містом — традиційне місце відпочинку і риболовлі. Вони звернулися до міськради із заявою: галерейним лісам під час будівництва буде завдано шкоди.

ліси на узбережжі Дунаю

Галерейні ліси на узбережжі Дунаю дорогі місцевим жителям

Як поінформував голова Ренійської громади Ігор Плєхов, щоб визначити цінність лісів уздовж Дунаю, було замовлено наукову експертизу.

— Ці землі не становлять інтересу з боку екології, там нічого «червонокнижного» немає, — розповів про суть висновків експертизи Олег Катрич.

Інвестор навів два серйозні аргументи на користь будівництва: по-перше, після пуску комплексу в роботу в місті буде створено понад сто нових робочих місць, по-друге, громада отримуватиме плату за оренду землі.

— На сьогоднішній день комплекс ще не побудований, а ми вже отримуємо до бюджету плату за землю, — повідомив Ігор Плєхов.

У Рені відновлять європейську колію

Ще один цікавий проект запропонувало для реалізації в прикордонному місті ТОВ «Рені логістик», яке зареєструвалося в Рені у вересні 2022 року. Інвестор зайшов із планами побудувати мультимодальний перевантажувальний комплекс із відновленням залізничної колії. 

У радянський період, коли йшла торгівля з країнами соцтабору в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), так звана європейська залізнична колія в Ренійському транспортному вузлі була присутня, але надалі була розібрана. І ось настав момент, коли вона знову стала актуальною.

Анатолій Булганін

Анатолій Булганін

Як повідомив депутатам директор цієї фірми Анатолій Булганін, колія потрібна для перевезення контейнерів: 

— Їх доставлятимуть у Рені автотранспортом і залізничним транспортом відправлятимуть у румунський порт Констанца. І в такий самий спосіб — за зворотним маршрутом. 

Приблизно 60% усіх залізниць світу використовують стандартну колію шириною 1435 мм, її називають «Європейська колія» або «Стефенсонівська колія». У пострадянських країнах стандарт для всіх рейкових систем — 1520 мм.

Ренійська міськрада дала «Рені логістик» дозвіл на розроблення в промзоні детального плану і проекту землеустрою — з подальшою орендою ділянки площею 6 гектарів на 49 років.

А казали — безнадійний…

А що ж сьогодні відбувається на території порту Рені? Це режимний об’єкт, де з метою безпеки не можуть проводитися відеозйомки. Але судячи з тих рішень, які ухвалюються на рівні місцевого самоврядування, українська гавань на річці Дунай отримала друге дихання.

До початку широкомасштабної війни порт Рені був у депресивному стані. 75% його території, а вона становить 94 гектари, не була задіяна. 

За словами Сергія Строї, який є директором ДП «Ренійський морський торговельний порт», найблагополучнішим періодом для підприємства був кінець 80-х, коли через причали порту проходило близько 11 мільйонів тонн вантажів на рік, вони були зорієнтовані на країни РЕВ. 

Надалі порт Рені став заручником військових дій і політичних конфліктів у Югославії, Придністров’ї, а потім і на Сході України. У результаті вантажообіг знизився до 1 мільйона тонн на рік.

П’ять років тому заборгованість підприємства із зарплати становила 2 мільйони гривень. Воно не могло оплачувати податок на землю, його заборгованість перед місцевим бюджетом сягнула 19 мільйонів гривень. Щоб не заганяти підприємство в боргову яму, Ренійська міськрада надала йому пільги.  

П’ять років тому, проводячи робочу нараду в порту, Райвіс Вецкаганс, який на той час очолював Адміністрацію морських портів України, констатував: більша частина території порту Рені вже ніколи не буде затребувана, вантажі вже ніколи не повернуться.

Однак широкомасштабна війна і блокада провідних портів на Чорному морі докорінно змінила ситуацію.  

Ренійська міськрада затвердила договір оренди землі площею 1,4 гектара, підписаний Ренійським морським торговельним портом з ТОВ «Українська експедиційна група». Ця фірма була зареєстрована ще 2015 року (м. Одеса).

— У нас є суб’єкти вільної економічної зони «Рені», які були оформлені, але з певних причин не працювали, — розповідає Ігор Плєхов. — Сьогодні, коли є рух у порту, вони відновлюють документи. «Українська експедиційна група» має ділянку землі на третьому районі порту, вони хочуть почати будівництво.

Улітку 2023 року ТОВ «УЕГ» звернулося до Ренійської міськради з проханням замовити детальний план території порту площею близько 1,5 гектара.

Дмитро Бруєв

Дмитро Бруєв

Як поінформував депутатів менеджер «УЕГ» Дмитро Бруєв, підприємство планує будівництво складських приміщень для зерна. 

Проблема в тому, що порт Рені не був готовий до таких обсягів експорту українського зерна, воно потребує великої кількості складських приміщень для накопичення суднових партій. У результаті утворилися стихійні «склади на колесах»: на під’їздах до порту тисячі фур в очікуванні розвантаження стояли на узбіччях доріг. 

Велике скупчення вантажного транспорту в околицях порту для жителів громади стало справжнім лихом, а рух трасою міжнародного значення М-15 — проблематичним.

Будівництво нових складів веде не тільки «УЕГ», а й інші оператори. 

Новий детальний план території земельної ділянки площею близько трьох гектарів розробило підприємство «Ренійський елеватор». Замовником плану, згідно із законодавством, виступила Ренійська міськрада.

Громадські слухання щодо модернізації Ренійського елеватора

На громадських слуханнях жителі Ренійської громади розглядають нові проекти

У вересні 2023 року відбулися громадські слухання, під час яких жителям громади було презентовано проект розвитку промислового підприємства з позначенням функціонального плану призначення території транспортно-складської забудови.  

За словами розробниці проекту, головної архітекторки ТОВ «Базис» Олесі Сурової, на місці наявних старих складів елеватора, що вичерпали фізичний ресурс, буде розміщено нові силоси для зберігання зерна, а також ємності для зберігання олії з пунктами її зливу з авто- та залізничного транспорту. У результаті модернізації буде збільшено обсяги перевалки та прискорено процеси. На підприємстві створять додатково 30 робочих місць. 

Розглядаючи це питання, депутати зазначили, що збільшення виробничих потужностей на Ренійському елеваторі (а цього прагнуть усі портові оператори) без модернізації інфраструктури створить ще більше проблем. Як зазначила депутатка Ренійської міськради Світлана Асаржи, вже сьогодні на в’їзді в місто практично немає дороги — її розбили великовантажні автомобілі, які їдуть на елеватор і на другу прохідну порту.

Зруйнований в'їзд у місто

Парадний в’їзд у місто Рені: яма на ямі

На думку Ігоря Плєхова, проблему можна вирішити, якщо зробити ще один залізничний переїзд — від траси прямо до другої прохідної порту. Це дасть змогу тимчасово перенаправити транспорт і відремонтувати розбитий в’їзд у місто. На думку мера, тут доцільно зробити ґрунтовну бетонну дорогу. Будівництво додаткового залізничного переїзду — питання до керівництва «Укрзалізниці». Але поки що реакції на нього немає.

На місці руїн — нові причали

Ренійська міськрада зі свого боку сприяє приходу інвесторів. Для того щоб інвестиції йшли якнайшвидше, депутати дали добро на розробку детального плану території земельної ділянки на березі Дунаю площею в 3 гектари, яка ще ніким не затребувана. Але це тільки поки що, бо вище за течією інвестори вже розглядають варіанти розміщення нових перевантажувальних комплексів. Зокрема, «Агро-Рені» має намір розпочати будівництво причалів на ділянці, де колись розміщувалася Ренійська філія Дніпропетровської академії імені Альфреда Нобеля (ще раніше, в радянський період, у цій частині міста розташовувалися військові частини).

Засновником ТОВ «Агро-Рені» є компанія SRL «Rusagro-Prim», яка працює в Молдові з 2000 року. Це не тільки найбільший зернотрейдер, а й сільгосптоваровиробник. Компанія має у своєму розпорядженні спецтранспорт для перевезення зерна та елеватори. Молдавське зерно через порт Рені йде в Туреччину, Італію, Грецію, Єгипет та інші країни. 

До початку широкомасштабної війни «Агро-Рені» збільшило свої складські потужності на території порту Рені, щоб збільшити обсяги перевалки зерна до 500 тисяч тонн на рік. І коли з початком бойових дій порти Великої Одеси опинилися в блокаді, «Агро-Рені» призупинило відвантаження молдавського зерна, щоб допомогти Україні впоратися з експортом хліба.

Микола Куліш

Микола Куліш

— Там на земельній ділянці два власники, 3,8 га було оформлено на юридичну, а частина землі на фізичну особу, — розповідає директор «Агро-Рені» Микола Куліш. — Ми вже уклали угоду з юридичною особою, зараз працюємо з фізичною. 

Як повідомив Микола Куліш, уже проведено геодезичні та геологічні дослідження, виміряно глибини на цій ділянці річки.

— Будемо звертатися до міськради з проханням замовити детальний план території, оскільки це — компетенція органу місцевого самоврядування, — каже Микола Куліш. — «Агро-Рені» планує побудувати повноцінний причал, щоб перевантажувальний комплекс був комбінованим, багатофункціональним. Ми хотіли б працювати не тільки із зерном, а й із генеральними вантажами. Україна потребує, наприклад, імпорту будівельних матеріалів, але завезти їх сьогодні — проблема, оскільки на наявних причалах перевага віддається експорту зерна. 

Серед основних проблем, з якими стикається інвестор, — брак кадрів: 

— Компанія працює офіційно, є військовий облік, ми подаємо інформацію до військкомату, і люди бояться влаштовуватися на роботу, — сказав директор.

Сьогодні це — основна проблема для всіх портових операторів.

Інфраструктура ще кульгає на обидві ноги

Як ми вже зазначали, інфраструктура Ренійської громади не була готова до збільшення вантажопотоків. Транспорт, люди — це й додаткове побутове сміття. Громада була змушена придбати два нові сміттєвози.

Валерій Онищенко

Валерій Онищенко

— Ми уклали договори на вивезення сміття і з Ренійською філією «Адміністрації морських портів України», і з портовими операторами, працюємо за графіком, — повідомив директор КП «Водоканал» Валерій Онищенко. — Однак багато сміття вздовж доріг. Ми могли б поставити сміттєві контейнери, але хто оплачуватиме вивезення сміття? З ким укладати договори? Наше комунальне підприємство не може брати на себе ці витрати.

Так, питання збору побутового сміття на стихійних стоянках досі не врегульовано. Як вважає Ігор Плєхов, єдине розв’язання проблеми — облаштування самими портовими операторами майданчиків для стоянки транспорту, тільки тоді з’явиться можливість організувати збір і вивезення сміття. 

А поки що територія вздовж доріг продовжує засмічуватися. Після війни громаду чекає генеральне прибирання.

Сьогодні в Ренійському порту робота йде цілодобово, зупиняючись тільки на час повітряних тривог, коли персонал йде в укриття або залишає територію підприємства. 

— Портові оператори активно допомагають захисникам України, загалом вони виділили 250 тисяч доларів на закупівлю техніки для оборони Українського Придунав’я, — повідомив Ігор Плєхов. — Громада зі свого бюджету виділила на потреби ЗСУ 11,3 мільйона гривень. Крім того, ми постійно допомагаємо теробороні та поліції.

Історія заснування порту Рені

Датою заснування порту Рені вважається 18 грудня 1916 року. Як зазначив краєзнавець Михайло Салабаш, пристань на Дунаї, що згодом перетворилася на порт, завжди була орієнтована насамперед на відвантаження сільгосппродукції. 

Етапи стрімкого розвитку порту, як правило, були пов’язані з політичними подіями в Європі. 

Остання з них — підписання 1971 року угоди між країнами РЕВ, яка передбачала співробітництво в морському торговельному судноплавстві, що дало порту Рені черговий поштовх. Лише з 1981 по 1989 роки, коли Ренійський порт очолював Віктор Шелест, нині Почесний громадянин міста Рені, у розвиток підприємства та його соціальної сфери було вкладено 130 мільйонів рублів. За Віктора Шелеста югославські будівельні компанії побудували в порту цілу низку найважливіших виробничих об’єктів, а також будинки на 600 квартир, спорткомплекс, лікарню, овочесховище та інші об’єкти. 

У незалежній Україні 2000 року було створено спеціальну економічну зону «Рені», що привабило в порт на Дунаї низку інвестиційних проектів. Однак згодом преференції для суб’єктів ВЕЗ було скасовано, і український порт перебував у депресивному стані, перевантажуючи здебільшого молдавське зерно.

Широкомасштабна війна задіяла Ренійський порт в активну роботу.

[mistape]
Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

Вибір редакції