Шаурма, здається, найпопулярніший фастфуд в Одесі. Перші точки стали зʼявлятися в місті на початку 90-х років минулого століття. За цей час будочки з відповідними ароматами мʼяса можна знайти на кожному кварталі в будь-якому районі міста. Ми ж розкажемо про трохи інший формат «шаурмічної», який нещодавно зʼявився в нашому місті.
Важливо! Цей матеріал не є рекламним та відображає виключно субʼєктивну думку автора.
Ми продовжуємо розповідати про смачні місця нашого міста. Раніше ми вже розповідали де можна скуштувати:
Стрітфуд в ресторанній оболонці
Чи може шаурма стати ресторанною стравою? Чому б ні, подумали Євген Таллер та Спартак Велішаєв і заснували «Міністерство шаурми». Це київська мережа моноресторанів «Міністерство…», яка була заснована влітку 2022 році, тобто вже під час повномасштабного вторгнення, тоді, коли бізнеси масово закривалися. Основна фішка закладів – ресторани з головною стравою, яка зазвичай не подається у закладах такого рівня. Так було відкрито «Міністерство чебуреків» та «Міністерство шаурми» в декількох містах України.
В Одесі «Міністерство шаурми» зʼявилося на початку лютого. Заклад знаходиться в «золотому туристичному кварталі» – на початку вулиці Катеринінської, яку в найближчому майбутньому перейменують на Європейську навпроти Пале-Роялю. Інтерʼєр типовий для інших закладів мережі з характерними фішками у вигляді рожевого холодильника та меблів, стилізованих під сімдесяті роки 20 ст. З потеплінням біля закладу зʼявилися й столики на вулиці.
Що в меню
Меню існує лише в електронному вигляді. Воно типове для мережі, але з деякими місцевими відмінностями. Так, лише в одеському «Міністерстві» є шаурма «Одеса» та «Амстердам».
Тут можна спробувати 9 видів шаурми з мʼясом, морепродуктами, а також веганську, з фалафелем. Кожна шаурма має свою назву на честь відомого міста: Каїр, Київ, Берлін, Мехіко і тп. Відмінність від шаурми в інших закладах полягає не лише у варіантах начинки, а й у лаваші власного виробництва та фірмових соусах. Вартість від 185 до 325 грн.
Асортимент складається не лише з шаурми. Все ж таки, це ресторан. Тому тут ви знайдете сніданки, які можна замовити з 11:00 до 15:00 (130 — 310 грн). Здається, що мʼясні сніданки дуже великі та поживні. Наприклад, сніданком з котлетою по — київськи, можна замінити обід.
Основне меню лаконічне і складається з декількох позицій в кожному розділі, тож різноманітністю тут не здивують. Наприклад, салат лише один – Гай Юлій (225 грн), а із солодкого запропонують шматок вафельного торта зі згущенкою та сиром філадельфія (135 грн). Є невелика винна карта, розливне та баночне пиво і сидр.
Шаурма зі стилем
Для першого знайомства із закладом я обрала фірмову шаурму «Одеса» (195 грн) з куркою, моцарелою, картоплею пай, айолі з шрірачею, салатом Айсберг, маринованим огірком та зеленою цибулею та айран (65 грн).
- Айолі — назва перекладається як «часник та оливкова олія». Соус, родом з Єгипту, який через Сицилію потрапив до середземноморських країн. Зараз є частиною каталонської кухні. Інгредієнти: часник, сіль, оливкова олія.
- Шрірача — популярний азійський соус з червоного перцю, оцту, часнику, цукру і солі.
- Картопля пай — дуже тонко нарізана картопля фрі.
Офіціант попередив, що страва буде готуватися близько 20 хвилин. Це трошки здивувало, адже в цей час у закладі був зайнятий лише один столик. Втім шаурму принесли доволі швидко, десь за хвилин 10-12. Перше, що бросається в очі – упаковка та розмір. Упаковка стильна та міцна. А ось розмір визиває легке розчарування, адже він майже вдвічі менше за ті, якими нас розбалували одеські шаурмісти. Смак страви цікавий і якщо можна так сказати теж «стильним». Сподобалось поєднання хрумкої картоплі, солених огірків та ніжної грильованої курятини. Соусу було рівно стільки, щоб його було достатньо, але начинка наприкінці в ньому не плавала, як в супі. Хотілося добавки, але я вирішила вийти з — за столу, як пропонують дієтологи, з легким відчуттям голоду.
«Міністерський» делікатес та подорож у дитинство
Але в меню залишилися деякі позиції які не часто зустрінеш в одеських закладах, тому невдовзі, я повернулася туди знову і замовила телячі щічки. Не знаю чому, але в одеських ресторанах ще декілька років тому скоріше було знайти мʼясо австралійської мармурової яловичини Black Angus ніж телячі щічки. Але з появою в Одесі київських мереж та шеф-кухарів з північних регіонів, цим найніжнішим мʼясом можна поласувати не долаючи сотні кілометрів.
При замовленні офіціантка знову попередила, що страва буде готуватися хвилин двадцять, але по факту знову вийшло швидше — 15 хвилин. Щічки (285 грн) подаються з гарніром із трюфельно — картопляного пюре, ломтиків малосольного огірка, маринованої цибулі. Зовнішнє все виглядає дуже непогано. Мʼясо дійсно виявилось надзвичайно ніжним та соковитим, з характерним насиченим мʼясним смаком. Але пюре, не зважаючи на те, що в нього додали хрусткі цибулеві крихти, на смак виявилось водянистим, нібито з не дуже гарної шкільної їдальні вісімдесятих, яку я, на жаль, ще застала у своєму житті. Його врятувала лише велика кількість підливи, але дивне відчуття дежавю після цього обіду ще довго не відпускало. Така собі неочікувана подорож в минуле як бонус.
Загальне враження
В закладі є безумовні плюси – ідеальна чистота на кухні, привітний персонал, комфортні умови для відвідувачів (можливість помити руки), нові цікаві смаки звичної страви, надзвичайно смачний айран, надійна упаковка при замовленні страв із собою (чим користується багато клієнтів).
Втім, є й нюанси у вигляді незвично маленької порції, водянистого пюре та відсутності вибору салатів та десертів.
Вибір, як завжди, за вами. І нехай вам буде смачно!
