Жителі села Котловина Ренійської громади здобули Диплом Національного конкурсу «Благодійна Україна»: вони стали лауреатами у номінації «Коллективне волонтерство».
Хто не вмів в’язати – вчились
За період великої війни жителі гагаузького села Котловина провели цілу низку акцій на підтримку воїнів ЗСУ. Взимку жінки збирали овечу вовну і робили нитки з неї, щоб зв’язати бійцям теплі шкарпетки. В’язали всі, хто міг, хто не вмів – навчалися. Після завершення акції «Тепле кохання для ЗСУ» 93 пари шкарпеток було відправлено бійцям 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського та 30 пар — військовослужбовцям 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Бєлінського. А разом із ними було передано й інші теплі речі, які зібрали мешканці села. На фронт вирушали також окопні свічки та домашнє печиво.
Шкільний парламент виступив із ініціативою провести акцію «Смілива гривня». У магазинах, в організаціях та установах села діти встановили скарбнички, у які кожен міг опустити монети. Таким чином вдалося зібрати понад 2,7 тисячі гривень.
Колективом Котловінського Центру культури та дозвілля, самодіяльними колективами було проведено серію благодійних концертів, у ході яких зібрали понад 22 тисячі гривень. Це були концерти до Дня села, Дня гагаузької культури «Буджак ілдизи», Дня працівників сільського господарства та інші. Також улоговини взяли участь у благодійних ярмарках, які проводила Ренійська громада, у тому числі у яскравому фестивалі Бессарабської кухні.
Обсяг допомоги ЗСУ у грошовому вираженні можна назвати хіба що орієнтовно – понад 100 тисяч гривень, оскільки селяни вносили пожертвування не лише грошима.
Загальношкільний день без рюкзака
Наприкінці важкого навчального року, щоб зняти втому і стрес, що накопичилася, у Котловинській школі проводили креативні дні. Наприклад, було оголошено загальношкільний день без рюкзака. У що тільки складали свої підручники, зошити та пенали діти – у кошики, авоськи, валізи, футляри для музичних інструментів. А вчитель Оксана Парфірова прийшла із сімейною реліквією – портфелем, з яким у 1946 році її дідусь приїхав до села Котловина.
Додалося яскравих барв у свято молоді, моди та краси: хлопчики та дівчатка цього дня отримали право не дотримуватись шкільного дрес-коду, а одягнути все, що душа забажає.
Ще яскравішим і позитивнішим став День дитинства, коли до школи дозволили взяти улюблені іграшки. Навіть директор школи Параска Яківна Долапчі прийшла на урок із улюбленою лялькою.
Читайте також:
