Сьогодні у тренді зелений туризм та екологічно чисті локації. Підштовхують до нових видів відпочинку ще й сучасні реалії — заборона купання та відпочинку на Чорному морі та воєнний стан у країні. Проте людям, а особливо дітям, потрібно відпочивати.
Попереду ще цілий місяць літніх канікул, тож із задоволенням розповім про місце, де вам сподобається все. Це село Котловина Ренійської громади. Ви таки маєте туди поїхати та віддатися в руки тих, хто організував і сьогодні розвиває «Дестинацію Котловина».
В ній поєднуються еко-, етно- та гастровідпочинок. А це купання у найбільшому прісноводному озері України – Ялпуг, а також прогулянки та катання на конях. І знайомство із гагаузькою культурою, адже село Котловина є одним із найбільших та колоритних гагаузьких сіл в Україні. А ще – це можливість насолодитись старовинними гагаузькими стравами. І, що цікаво, в роботі туристичного кластера задіяно багато мешканців села, а також місцева школа, музей, кемпінг, виробники сувенірів.
Один день в селі Котловина
Нещодавно я із групою туристів з міста Кілія провела один день в селі Котловина. Насамперед ми відвідали домашній музей, де господарі зберігають пам’ять про своїх предків та предмети побуту, якими вони користувалися. А у сільському музеї нам розповіли про гагаузький народ та про переселення до села Котловина. Дехто з туристів вперше дізнався, що такий етнос є частиною нашої країни. І, щоб у цьому переконатися напевно, всім було запропоновано приміряти гагаузькі національні костюми і пройтися в дефіле під гагаузьку музику.
Особисто мене дуже захопила гра в кістки, якій, за словами головної організаторки Параски Долапчі, вже сім тисяч років. Кістки для гри збирають усім селом — потрібні колінні суглоби передніх ніг молодого ягняти. На майстер-класі всім роздали кістки та навчили найпростішим елементам. Загалом, гра не проста, вимагає великої спритності рук.
А далі всіх привезли на берег озера Ялпуг. Вода, за твердженням медсестри місцевої амбулаторії, не лише чиста, а й корисна для здоров’я, тому що Ялпуг наповнюється природними джерелами.
— Вода в ньому здатна знімати напругу та втому, також болі в спині, зміцнює серце та імунітет, покращує кальцієво-фосфорний обмін, – розповіла Галина Каразамфіл.
І це дійсно вражає. Виявляється, у нас, на півдні області, є таке унікальне місце, а ми так мало про нього знаємо. Тепер я розумію, чому риба, виловлена з Ялпугу, така смачна!
Обідали ми з туристами з Кілії, дивлячись на озеро, але подавали не рибу, а справжні гагаузькі страви, та під гагаузьку музику, та з легендами про кожну страву.
А далі в нашому розпорядженні було ціле озеро, бричка з гарним конем та фахівець, який катав усіх бажаючих. Діти та дорослі купалися, веселилися і раділи чудовій нагоді відпочити. А я вдихала ароматне степове повітря і в тисячний раз думала про красу і багатство нашого краю і про те, що не розвивати його і не популяризувати – це злочин. І раділа факту, що не я одна це розумію. Підтвердженням цьому став уривок із листа Лариси Малах, туристки з Кілії, яким зі мною поділилася Параска Долапчі.
Враження туристки
«Я і мої друзі приїхали у село Котловина, і одразу поринули в історію гагаузького села. В цьому маленькому селі три музеї. Здається, мешканці зберегли не тільки домашнє начиння, сільськогосподарський інвентар, обстановку кімнат, але саме дихання своїх предків.
Чудово, що в створенні цих музеїв під керівництвом дорослих беруть участь і діти. Я уявляю, наскільки цікавим для них було відновлення старовинної гри у кістки або створення гардеробу старовинного одягу. Костюмна у всіх викликала захоплення! Першими, звичайно ж, переодяглися дівчата. І це чарівне перетворення із звичайних туристок у гагаузьких красунь було таким захоплюючим, що чоловіки також не витримали і дуже швидко одягнули каракулеві шапки, розшиті жилети й обв’язались червоними поясами.
В таких музеях відвідувачам не нудно. Тут можна до всього торкнутися, приміряти, потримати в руках.
А потім нас повели на берег озера Ялпуг. І тиша… І повітря найчистіше.
І катання на старовинній бричці, й верхова їзда на красені-коні, і навчання гагаузькому танцю!
Друзі мої! Якщо вам важко і життя проходить повз — їдьте у Котловину. Не пошкодуєте!»
Читайте також: