16 січня Верховна Рада ухвалила закон, спрямований на вдосконалення електронного реєстру військовозобов’язаних. Наприклад, він спрощують процедуру отримання статусу учасника бойових дій. Але з іншого боку містить суперечливі норми. Які самі, читайте в розборі «Одеського Життя».
Більше всього претензій до нового проєкту закону, що він дозволяє збирати персональні дані осіб без їх згоди. Мова йде про законопроєкт №10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану».
Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що законопроєкт дозволить ЗСУ прискорити обмін інформацією, збирання, обробку та використання військових даних.
«Послуги та процеси для військовослужбовців нарешті повністю перейдуть у зручний цифровий формат, який буде врегульований законом», – так він прокоментував ухвалення нового закону.
Що ж насправді змінює цей закон і чи сприятиме він посиленню мобілізації? Як це часто трапляється, депутати змішали все в купу, адже ухваленим нормативним документом зміни вносяться одразу до кількох законів. Тому для кращого розуміння поділимо ці зміни умовно на три блоки, що стосуються реєстру військовозобов’язаних, процедурі отримання статусу УБД та питанню зберігання даних.
Військовий облік
На перший погляд, здається, що новий закон передбачає створення електронного реєстру військовозобов’язаних. Насправді ж такий реєстр існував і до цього. Це передбачено Законом «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», що був ухвалений ще в 2017 року. Хоча і запрацював цей реєстр ледь-ледь в 2022 році. Це так звана система «Оберіг», що в ідеалі покликана швидше ідентифікувати українців, які не стоять на військовому обліку. З одного боку, цю систему довго запроваджують, але на сьогодні мова йде лише про певні доповнення до вже існуючого закону.
Раніше наголошувалося, що відповідний реєстр мав працювати на таких принципах:
- обов’язковість внесення до реєстру відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей реєстру;
- захищеність реєстру.
Тепер додається ще один принцип: ідентифікація призовників, військовозобов’язаних та резервістів. І саме за допомогою реєстру має відбуватися оформлення документів військового обліку.
Ще до ухвалення нового закону в старій версії реєстру містилося чимало персональних даних людини, зокрема:
- ПІБ;
- стать;
- дата народження;
- місце народження;
- місце проживання/перебування;
- відомості про батьків;
- відомості про сімейний стан особи та членів родини;
- реквізити паспорта, ідентифікаційного коду;
- відомості про роботу;
- відцифрований образ обличчя особи;
- відомості про дати виїзду за межі України та дати повернення;
- відомості про освіту та спеціальність;
- відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності);
- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність чи відсутність судимості.
Цікаво, що у відповідний закон зміни вносилися і раніше. Чимала частина цих пунктів з’явилася ще в 2021 році, коли доповнення робилися двічі протягом року. Начебто вже тоді усвідомлювали, що незабаром треба буде посилювати мобілізаційні заходи. Але, судячи з усього, до кінця справу не довели і до сьогодні реєстр повноцінно не запрацював. Втім, тепер перелік даних, що будуть вноситися до реєстру, значно розширюється. Згідно з черговими змінами в реєстрі також мають відображатися:
- номери телефонів та адреси електронної пошти військовозобовязаного;
- відомості про наявність статусу ветерана війни;
- відомості по володіння іноземними мовами;
- відомості про дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю;
- відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
- відомості про документи, що дають право на виїзд з України;
- відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- відомості про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами;
- відомості про вміння керувати літаком чи водним транспортом (від водного мотоциклу та прогулянкового судна до великих кораблів або наявності посвідчення члена палубної команди).
Тобто в реєстр додаються дані, які, по-перше, дозволять легше зв’язатися з людиною, по-друге, дозволяють зрозуміти, як краще таку людину використати.
Читайте також: Які документи мають бути у рідних тих, хто пішов на фронт?
Де будуть брати персональні дані?
В новому законі з’являється таке поняття як «електронний кабінет призовника». В ньому людина зможе перевірити свої дані або оновити їх, не відвідуючи безпосередньо ТКЦ (територіальний центр комплектування).
Раніше вже згаданий реєстр формувався на підставі, насамперед, даних виборчих комісій про всіх громадян у віці 18-60 років. Відтепер додатковий акцент робиться на відомості від податкової та міграційної служб.
Втім, і до цього часу органи ведення реєстру мали право отримувати дані в електронному вигляді, зокрема, від:
- податкової служби;
- міграційної служби;
- Міністерства юстиції та органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦСи), у сфері міграції;
- Держприкордонслужби;
- Міністерства охорони здоров’я;
- Міністерства освіти;
- Пенсійного фонду;
- Нацполіції, прокуратури, судової адміністрації тощо.
Всі ці відомості вноситимуть до електронного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг» ще більш ретельно.
Отримання статусів
Важливо розуміти, що це не лише реєстр тих, кому можуть потенційно надіслати повістку. В ньому, в ідеалі, мають міститися й дані всіх, хто вже знаходиться в лавах ЗСУ. Це електронна база по кожному військовому, де має міститися інформація про службу, стан здоров’я, медичні огляди, про право на наявні статуси.
Отже, друга частина нового закону стосується змін щодо порядку підтвердження статусу учасника бойових дій. На сьогодні, наприклад, отримання інвалідності внаслідок війни та відповідних пільг – це дуже складна і довга процедура. Щоб людина не бігала і не збираля папірці на милицях, створюється свого рода портал електронних послуг для таких осіб.
В ідеалі за новим законом уповноважена особа у військовій частині має протягом п’яти днів вносити дані до реєстру про виконання бойових розпоряджень. Передбачається, що всі дані про бойові заслуги людини будуть одразу в комп’ютері і будуть доступні відповідним органам. Тоді не треба буде збирати купу документів і підтверджувати свою участь в бойових діях. Бо інколи на ці довідки доводиться чекати дуже довго. Але як воно буде на практиці, питання залишається відкритим. Якщо, наприклад, дані про військового вчасно не внесуть в електронну базу, що тоді? Можливо, це ще більше комусь ускладнить процедуру оформлення відповідного статусу. В будь-якому разі на виконання цієї норми нового закону додатковий порядок має ще доопрацювати Кабінет Міністрів.
Ще на тему: Яке грошове забезпечення належиться військовослужбовцям тероборони
Зберігання даних
Третій блок закону умовно присвячений зберіганню персональних даних і захищеності реєстру. В першому варіанті законопроєкту про це не йшлося. Але тепер, як повідомили в низці видань, закон передбачає можливість використання закордонних хмарних технологій для зберігання й оброблення даних з реєстрів Міністерства оборони України.
Тепер для цього можуть використовуватися хмарнi технології країн НАТО. Окремі депутати висловилися проти такої норми, наголошуючи на тому, що зберігати такі дані за кордоном небезпечно. Але закон все одно ухвалили. Автори законопроєкту наголошують на тому, що так норма дозволить захистити реєстри від кібератак. До того ж дані збережуться, якщо раптом відповідні інформаційні центри потраплять під ракетний обстріл.
Після певних публічних суперечок всіх спробувала заспокоїти заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
«Він розміщений на території України. Це важливо зазначити й сказати, що цей реєстр буде знаходиться на території України. Він вже розгорнутий, вже працює, вже отримав комплексну систему захисту інформації», – повідомила чиновниця в ефірі телемарафону.
Окрім цього, деякі експерти висловили думку, що закон у неконституційний спосіб унормовує в цілому питання збору персональних даних без згоди самих людей. Про те, що деякі положення законопроєкту не узгоджуються з чинними нормами Конституції йдеться навіть у висновку юридичного управління апарату Верховної Ради. Попри це закон все одно ухвалено.
Висновок
Підсумовуючи, можна зазначити, що принципіальних змін новий закон не несе. Хіба що частину потенційних призовників може налякати норма, яка передбачає, що номери їх телефонів та адреси електронної пошти з’являться в оновленому реєстрі. Норма про полегшення отримання статусів для ветеранів війни є, скоріше, позитивною, хоча і поки недоопрацьованою. А норма про захист, як персональних даних, так і захист реєстру в цілому, залишається на совісті депутатів.
На момент написання цього матеріалу ухвалений законопроєкт №10062 президент ще не підписав. Він набуде чинності тільки після того як буде остаточно підписаний і оприлюднений. Далі Кабінету Міністрів дається ще місяц на доопрацювання та ухвалення додаткових порядків і постанов, спрямованих на реалізацію закону. А реально все це може запрацювати і торкнутись багатьох призовників лише у зв’язці із гучним законопроєктом про мобілізацію. Коли і в якому вигляді його ухвалять остаточно наріз невідомо.
Фото: dnepr.express
