Цього дня, 1 січня, українці мають подвійне свято: сьогодні ми відзначаємо не лише перший день нового року, а й день народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери. І сьогодні рівно 114 років від дня його народження. Яке значення має ця вельми неординарна особистість для України, дізнавалася «Одеське життя».
Степан Бандера: основні факти біографії
Степан Бандера у дитинстві, фото 24ЗМІ
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у сім’ї греко-католицького священика у селі Старий Угринів на території Австро-Угорщини (зараз – Івано-Франківська область). Активною політичною позицією Степан пішов у батька – той брав активну участь у політичному житті і навіть був послом у парламенті ЗУНР-УНР у Станіславі.
Степан із 13 років був в українській скаутській організації «Пласт», а у 20-річному віці вступив до ОУН. До 1933 року він навчався у агрономічному відділі Високої Політехнічної школи у Львові. Вже тоді польська влада взяла хлопця «на олівець» за участь в українських національних ініціативах. Закінчити Політехнічну школу Бандерi так і не вдалося: його заарештували напередодні дипломного іспиту.
1933 року Степан Бандера стає керівником – крайовим провідником на Західній Україні.
В ОУН Бандера виявив себе як радикальний політик: наприклад, він організував кілька політичних убивств (зокрема, секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова – як відповідь ОУН на Голодомор в Україні).
Його засудили до страти, але замінили її довічним ув’язненням. Однак після захоплення Польщі Німеччиною у 1939 році Бандера вийшов на волю.
У цей період він працював над розширенням мережі визвольної організації на територію всієї України, але через розкол в організації цим планам не судилося збутися.
Читайте також: Патріоти з підпілля: чого ми не знали про Українську повстанську армію
Частина ОУН, яка остаточно перейшла під керівництво Бандери, одержала назву «бандерівці» чи ОУН(б). За допомогою цих прихильників Бандера мріяв створити незалежну Українську державу на західноукраїнській території. Про його створення він проголосив 30 червня 1941 року у Львові. Але німецька влада не підтримала такого рішення. Бандеру заарештовують та кидають у концтабір Заксенхаузен. Відрізаний від світу він не знав, чи продовжують боротися побратими в Україні. Але лідер ОУН все одно не погодився відкликати Акт відновлення Української Держави.
Після цього українські підрозділи УПА (остаточно сформовані навесні 1943 року) починають боротися не лише проти польських та радянських партизанів, а й проти німецької окупації. При цьому сам Степан особисто ніколи не очолював УПА.
Звільнився Бандера у 1944 році. І одразу ж повернувся до діяльності в ОУН. 1959 року був убитий в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за допомогою ціаністого калію.
Що зробив Степан Бандера для України?
Смолоскипна хода в Києві на честь дня народження Степана Бандери 1 січня 2021 року. Фото Української правди
Як розповів кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посивнич, Степан Бандера є уособленням та символом боротьби, визвольного руху.
Саме слово «Бандера», «бандерівці» уособлюють тепер весь визвольний рух, як у ранні історичні періоди було «петлюра», «петлюрівці» або «Мазепа», «мазепинці». І тому ця плеяда, яка була і разом із Бандерою, і проти Бандери, і згодом відійшла від цього руху – окупанти. Як і німці. Як їх поради охрестили на ім’я провідника. “Бандера” стала загальною назвою всього руху”, – пояснив Посивнич.
За його словами, для нинішніх російських окупантів ті, хто розмовляє українською, носить вишиванку – це теж бандерівець, і хто бореться за незалежність України – також бандерівець, незалежно від того, російськомовний він, православний чи католик. Це кліше, яке мало місце у ворожій пропаганді 70 років тому, існує й досі.
«Бандера був, як зараз модно казати, менеджером визвольного процесу. Тому ворожа пропаганда і зробила його уособленням усіх борців проти окупації – проти однієї людини набагато легше боротися на пропагандистському фронті: мовляв, якби не Бандера, то українці б не боролися. Тому ці слова – Бандера, бандерівці – є таким добрим інформаційним інструментом, коли можна їм свідомо маніпулювати, і проти однієї людини набагато легше боротися, ніж проти сотень тисяч», – пояснив дослідник українського визвольного руху.
День народження Бандери: як вiдзначають в Україні
Акція одеських активістів у день народження Степана Бандери 1 січня 2022 року. Фото: Думська
1 січня, у день народження Бандери, у Києві вже стало традицією влаштовувати смолоскипну ходу на честь народного діяча.
У Львові на честь цієї події влаштовують народне віче біля пам’ятника Бандері, а також молебень щодо долі України.
Цього року через повномасштабне вторгнення росії програма зазнала змін: проведення масових заходів та зборів у столиці обмежене через загрозу ракетного обстрілу. Крім того, багато активістів ВО «Свобода», які організовували марші у попередні роки, нині захищають Україну на фронті.
В Одесі 1 січня 2022 року через обмеження «ковидного» карантину активісти вирішили обійтися без смолоскипної ходи – вони зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку, скандували гасла «Слава Україні – Героям Слава», а також виконали марш Української повстанської армії наш Бандера, Україна мати» та пісню Української повстанської армії «Народилися ми…», яка стала основою «Маршу нової української армії».
Читайте також : Чи потрібний Одесі Бандера?
Також нагадаємо, що восени 2022 року ім’я Степана Бандери стало популярним у соцмережі «ТікТок», коли пісня «Батько наш Бандера» стала вірусною. Цей хіт навіть заспівали у стінах Верховної Ради.
Джерела: УНІАН, Телеграф та nv.ua
Фото: Телеграф
