Ключові моменти:
- Історики вважають, що Одесі потрібні пам’ятники українським державним та культурним діячам.
- Йдеться про фігури, пов’язані з півднем України та самою Одесою.
- Деколонізація міста – це не тільки демонтаж старих символів, а й увічнення власних героїв.
Які пам’ятники пропонують встановити в Одесі
На сторінці Першого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті наголошується, що Одеса тривалий час розвивалася у колоніальній системі координат. Пам’ятники у місті найчастіше встановлювали за лояльність до імперської влади — російської чи радянської. Українські діячі залишалися в тіні.
Сьогодні, на думку істориків, деколонізація Одеси має полягати перш за все в увічненні власних визначних постатей. Серед запропонованих кандидатур:
Юрій Липа — мислитель, лікар, ідеолог української державності ХХ століття. Автор концепції Чорноморської доктрини. Липа розглядав Одесу як ключовий осередок українського півдня.
“Пам’ятник Липі в Одесі – це повернення місту ролі українського геополітичного центру, а не “порту імперії””, – йдеться у публікації.
Також пропонується встановити пам’ятник Євгену Чикаленко — меценату та громадському діячеві, який фінансував українську пресу, освіту та культуру.
Ще одна фігура – Микола Аркас, історик та композитор, автор популярної «Історії України-Русі». Він жив та працював в Одесі та сприяв розвитку української культури.
“Аркас – доказ того, що Одеса була і є українським культурним містом”, – вважають історики.
Історики також називають ім’я Святослав Караванський — мовознавця та дисидента, який боровся за українську мову та зазнавав репресій.
Серед військових діячів згадується Михайло Омелянович-Павленко – головнокомандувач армії УНР, пов’язаний із боротьбою за південь України. Увічнення його пам’яті – альтернатива міфу про “російську військову Одесу”.
У списку також Володимир Жаботинський — уродженець Одеси, відомий громадський та політичний діяч, символ багатонаціонального, але вільного від імперського впливу міста.
Ще одна запропонована постать — Павло Скоропадський, гетьман української держави 1918 року, який розглядав південь країни як важливу частину української державності.
На думку авторів ініціативи, Одеса не потребує «нейтральних» назв чи символів. Місто має відкрито говорити про свою українську історію та шанувати тих, хто її формував.
Нагадаємо, в Одесі завершився відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проект пам’ятника Лесі Українці з благоустроєм прилеглої території. Моделі всіх проектів наразі представлені в Одеській обласній бібліотеці імені Грушевського. Подробиці про конкурс та про те, як побачити всі 12 варіантів пам’ятника, включаючи переможця, — у нашому фоторепортажі.
На тему: Одеські пам’ятники Пушкіну та Воронцову включили до нового списку «на демонтаж»
