Ну коли ж, якщо не до Дня Святого Миколая (6 грудня) розповісти про цю українську родину, яка складалася з самих Миколаїв? Це прізвище увійшло в історію міста… Ну, звичайно, Миколаєва. І в історію нашої країни, і, звичайно, в історію нашої Одеси.
Як називалася вулиця до 2016 року
До 2016-го року ця вулиця у Малиновському (нині Хаджибейському) районі Одеси носила ім’я Обнорського. Вкратці: Обнорський Віктор Павлович (1851-1919) – робітник-революціонер, один із організаторів та керівників перших політичних робітничих організацій в російській імперії. Жив в Одесі. А потім цю вулицю назвали на честь Миколи Аркаса. Якого з них!? – має право уточнити будь-хто, поверхнево знайомий з історією наших «півднів». Тому тепер – детальніше.
Наприкінці 18-го століття моряк Андреас Аркас переселився з Греції у щойно народжене тоді місто Миколаїв. І в 1816 році його зусиллями з’явився на світ Микола Андрійович Аркас (Микола перший, 1816-1881 рр.) Він був 12-ю дитиною в родині (вижила лише половина дітей). Почав флотську службу у 1828 році гардемарином, брав участь у різних походах і боях, зростав по службі. У 1871 році він був призначений військовим губернатором Миколаєва.
Саме за нього місто почало потужно розвиватися: там зародилося броненосне суднобудування, був заснований Комерційний банк, відкрито ділянку залізниці Миколаїв-Знам’янка, а також засновано реальне училище, фельдшерську школу та мореходні класи, побудували театр, почали мостити вулиці. Загалом, добру пам’ять залишив про себе Микола Аркас – перший.
Грек за кров’ю, українець у душі
А ще у 1853 році в нього народився син – Микола другий (і Микола Миколайович Аркас – перший). Він як народився у Миколаєві, так і помер там же у 1909 році. Своє життя прожив з користю. Вчився у училищі правознавства, закінчив Новоросійський університет (нині Одеський національний університет), служив у морському відомстві в Миколаєві, там же став одним із засновників народної школи з українською мовою викладання. А ще був почесним мировим суддею в Херсоні.
Він увійшов в історію України як автор дослідження «Історія України – Руси», а також першої української опери «Катерина» за мотивами поеми Тараса Шевченка. Він був автором історичної поеми «Гетьман Пилип Орлик», зібрав, обробив і опублікував близько 80 українських народних пісень.
У Миколаєві він створив і потім очолив яхт-клуб. Організував товариство «Просвіта», яке мало свою бібліотеку з читальним залом, аматорську вокальну трупу, хор та драмгурток.
Тут проводили літературно-музичні вечори, читали лекції з історії та культури України. У своїх маєтках у Богданівці та Христофорівці Микола Миколайович (перший) відкрив та утримував за свій кошт українські школи. Саме цьому Миколі Аркасу і присвятили назву вулиці в Одесі.
Микола Миколайович другий українізував чеченський полк
Слід знати, що серед його суспільно-корисних справ числиться ще одна: у 1880 році зусиллями Миколи Миколайовича (першого) на світ там же, у Миколаєві, з’явився його син, теж Микола Миколайович (другий).
Він пішов по армійській лінії, закінчив кавалерійське училище, служив. З початком Першої світової був мобілізований і призначений у Чеченський кінний полк Окремої Кавказької Туземної дивізії.
Влітку 1917-го Аркас українізував ескадрон, яким командував, назвав його Полтавською партизанською кінною сотнею (вона увійшла до складу Запорізької бригади військ Центральної Ради). Сотня під Києвом воювала з більшовиками, потім охороняла важливі об’єкти у Києві. У 1918 році її було реорганізовано у кінний дивізіон, але вже армії УНР.
Незабаром Аркас із дивізіоном перейшов на бік гетьмана Павла Скоропадського. Деякий час був комендантом Києва. У 1919 році, втомившись від усієї цієї метушні, Аркас емігрував. Помер він у 1938 році, похований у Хусті (Закарпаття).
Для повноти картини скажемо, що у цього Миколи Миколайовича Аркаса теж був син, і звали його… ви вгадали: Микола Миколайович Аркас. Нічим особливим він не відзначився і, відповідно, відомостей про нього небагато. Так вже склалося, що у 3-річному віці його усиновив дід, Микола Миколайович, він його і виховав.
З 1918 року Аркас «четвертий» служив у армії, був контужений. Поїхав у Туреччину, потім жив у Празі, там в Українському вільному університеті захистив докторський ступінь з філософії. Після Другої світової переїхав до Франції, через кілька років – до США. Помер у 1980-му…
Одного із його дітей, вже народжених у США, теж звали Миколою (п’ятий за рахунком). У нього народився вже темношкірий Ніколас (Микола Аркас – п’ятий одружився з афроамериканкою). Вважатимемо його Миколою Аркасом – шостим.
Колаж – Український тиждень
