13 вересня 2024 року Кабмін прийняв постанову «Деякі питання організації встановлення газопоршневих та/або газотурбінних установок, розташованих на суднах технічного флоту (спеціалізованих суднах)» і тим самим наблизив можливість появи плавучих електростанцій біля берегів Одеси.
Починаючи з Другої світової
Плавуча електростанція — це судно спеціального призначення, на якому встановлена силова установка, — джерело генерування електроенергії. Переобладнані з існуючих суден, плавучі електростанції є самохідними, готовими до роботи з інфраструктурою країн, — вони підключаються до національних енергетичних мереж там, де це необхідно, за допомогою кабелів.
Безмоторні плавучі електростанції, відомі як енергетичні баржі, є силовими установками, встановленими на палубі баржі. Їх називають ще «плавучими електростанціями» або «електростанціями, встановленими на баржах». Вони мобільні. Морськими та річковими шляхами, за наявності необхідних глибин, плавучі електростанції дістаються будь-яких точок.
Перші такі установки були розроблені ще під час Другої світової війни компанією General Electric для короткочасної ліквідації локального енергодефіциту.
Як плавуча електростанція може заживити Україну
Ідею заживити південь країни плавучими електростанціями, що може послабити відключення електроенергії, надали турецька Karpowership і німецька Siemens Energy.
В рамках співпраці розглядалися варіанти розташування енергокораблів Karpowership біля берегів Молдови та Румунії, приєднання до їх електромереж та передачі струму до енергосистеми України через міждержавні лінії електропередачі.
Другий варіант – розташування плавучих електростанцій в портах Одеси, Південного, Чорноморська.
Перший варіант складніший за реалізацією, але більш безпечний. Другий – простіший, але не виключає пошкоджень систем передачі електрики безпосередньо поблизу Одеси під час повітряних обстрілів росіян.
Німецька Siemens Energy пропонує для розміщення своїх електростанцій використати акваторії біля Одеси, Миколаєва, Ізмаїла. Мова йде про електростанції потужністю 150 — 220 –300 МВт. Осадка барж при такому навантаженні силового обладнання складе від 5 метрів.
Головні проблеми щодо реалізації ідеї живлення з плавучих електростанцій полягають у підготовці наземної інфраструктури. Турецькі фахівці називають термін, необхідний для проведення підготовчих робіт, від трьох місяців. Керівництво одеської області запевняє, що знадобиться трохи більше місяця.
На що має сенс розраховувати?
Андрій Якимець, Олександр Бесараб, Ярослав Соколов (ліворуч – праворуч)
— Що таке 300 МВт для Одеси? Нижня планка потреб міста – десь 800-900 МВт, верхня -1 400-1 500 МВт. Отже, дійсно мова може йти лише про підтримку критичної інфраструктури, а не про енергонезалежність Одеси, — розповідає завідувач кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту НУ «Одеська політехніка» Олександр Бесараб.
— Йдемо далі. На якому паливі ці плавучі станції працюватимуть – природному чи скрапленому газі, дизелі і хто цим паливом забезпечуватиме? Якщо на природному газі, собівартість вийде десь 10 гривень за кВт. А ще треба додати вартість транспортування газу. Загалом вийде більше. Тоді постає нове питання: чи така собівартість не доб’є остаточно промислові підприємства? Крім того, підготовка інфраструктури для використання цих 300 МВт теж потребує часу. Представники турецької сторони кажуть про термін від трьох місяців, але, скоріше за все, знадобиться більше часу.
Компанія Siemens теж займається плавучими електростанціями, які мають більшу потужність, – 150, 220, 300 МВт кожна. Але там теж треба готувати інфраструктуру, щоб використати ту електрику, — трансформаторні підстанції, мережі. Думаю, що часу знадобиться теж більше за три місяці.
— З іншого боку, коли був блекаут, повного знеструмлення міста не відбулося, — стверджує заступник директора інституту електротехніки та електромеханіки НУ «Одеська політехніка» Ярослав Соколов. — Є 100 МВт від вітрової електростанції, багато обʼєктів критичної інфраструктури придбали генератори. Тому додання 300 МВт від плавучих електростанцій загальну ситуацію покращить.
— Ще треба брати до уваги екологічний аспект, — каже завідувач кафедри електромеханічної інженерії НУ «Одеська політехніка» Андрій Якимець. — Якщо мова йде про 300 МВт електричної енергії, то вона забезпечить ще десь 900 МВт теплової. Прибережні води суттєво нагріватимуться – на два-три градуси. Від цього посиляться процеси цвітіння водоростей, виникнуть додаткові проблеми в життєдіяльності морських організмів. Екологи ці питання поставлять руба. Але іншого виходу зараз немає.
Не панацея
Всі фахівці одностайні в тому, що плавучі електростанції – це як ургентна допомога в медицині, коли треба рятувати життя і іншого виходу не існує. За умов жорстких блекаутів вони спроможні трохи підтримати критичну інфраструктуру великого міста, але це не знімає з порядку денного питання щодо будівництва нових джерел електрогенерації, зокрема, розвитку атомної енергетики, яка на сьогодні забезпечує отримання найбільш дешевої електрики.
Інфоблок
Турецькі плавучі електростанції використовувалися в Африці та Азії. Karpowership має вісім барж, які можуть генерувати до 2 ГВт електроенергії, найбільш потужна – 500 МВт. Для порівняння: найбільша в Європі Запорізька АЕС, яка тимчасово окупована російськими військами, має потужність 6 ГВт.
Siemens має досвід роботи у Домініканській Республіці.
Читайте також:
