Для мешканців села Криничне випікання хліба – дуже важлива подія. Його вважають міцним оберегом, тому саме з нього починається будь-яке свято. У кожній сім’ї тут зберігають свої старовинні рецепти, способи згортання тіста, щоб, коли хліб виросте у печі, кожна деталь набула чіткості та виразності.
Досліджують культуру хліба та збирають усі відомості про нього мешканки села Тетяна Дукова і Тетяна Ковтун. Своїми знаннями жінки радо ділилися на першому культурному форумі «Обрядовий хліб – спадщина Чушмелія», який відбувся 20 жовтня у Криничному.
Тетяна Дукова
Як хресники хлібом долю пишуть?
Зала для урочистих заходів села Криничне, де господині представляли свої хліби, була повна. Тут зібралися як мешканці села, так і гості із сусідніх громад. У форумі взяли участь і працівники обласного центру національних культур з міста Рені.
Вражало різноманіття хліба на столах, прикрашених рушниками ручної роботи. Господині Олена Янчева, Валентина Денкова, Марія Трандафілова, Тетяна Ковтун, Тетяна Дукова і Домнікія Тодорова представили хліби, які печуть в їх родинах.
Олена Янчева
Читайте також: Від бабусі до онуки: у родині Дукових передається 200-річний секрет випічки на Гергьовдень
На столі Олени Янчевої поряд із хлібами стоїть герань. Як пояснила Олена, ця квітка – символ болгарської родини.
Ввлентина Денкова
– На Новий рік у нас випікають «куклічкі» (лялечки) для дівчаток і «кравайченця» (каравайчики) для хлопчиків. На Різдво випікають спеціально хліб для юнаків, які приходять в оселю колядувати. Обов’язково печуть і гладенький круглий хліб, який приносять у дім на третій день після народження дитини. У нас кажуть, що так хресники пишуть долю новонародженому, щоб життєвий шлях дитини був щасливим і гладеньким.
Крім хліба, Олена Янчева випекла традиційні для села Криничне великодні паски та рулети.
У Болгарії були вражені нашими хлібами
Традицію виробництва та вживання ритуального хліба села Криничне було представлено доцентом кафедри географії України Київського національного університету, експертом Українського Культурного фонду в програмі Культурна спадщина Оленою Мотузенко.
– Минулого року наші обрядові хліби були представлені на святі «Панагія на хляба» (Свято хліба) в місті Кюстендил у Болгарії. У Кюстендилі були вражені нашим мистецтвом хліба і саме там ми почули, що про нас кажуть «місіонери бессарабського хліба», – розповіла Тетяна Ковтун.
Тетяна Дукова представила саме обрядові хліби, які випікають на свято Святого Георгія у травні.
– 200 років зберігалися нашими пращурами у селі символи, які традиційно зображуються на оберегових хлібах. І ці традиції ми продовжимо і надалі, адже наші діти навчаються поряд із нами, як і ми вчились у наших бабусь робити хліб та дотримуватись ритуалів, – впевнена Тетяна Дукова.
Нагадаємо, експерти прогнозують суттєве підвищення цін на хліб у зв’язку із зростанням вартості борошна та електроенергії
Калачі і курбан є обов’язковими на Гергьовдень
Марія Трандафілова після зміни в Ізмаїльському пологовому будинку, де вона працює анестезисткою, спекла і пишний коровай, і калачі, і тиквеник, і буки – хліб з кисломолочним сиром.
– Калачі печуться на весілля, на помінальні суботи, поминки, на Трійцю. Калач супроводжує нас усе життя. На свято Святого Георгія мама завжди випікала обрядовий хліб, може, й не всі його види, але обов’язково Ущарку і Коровай. Обов’язковим у цей день завжди був і курбан. Все виносили на вулицю, де ставили довгий стіл і всі збиралися за ним. З початком війни, звичайно ж, людям зовсім не до свят, – поділилась своїми спогадами пані Марія.
Марія Трандафілова
На декількох столах був ще хліб з бринзою – це теж традиційний хліб болгар, який називають піта або сіренова піта (піта з бринзою). Такий хліб теж прикрашають стрічкою або пелюстками з тіста.
Піта
Сіренова піта
«Лягаємо вдвох – встаємо утрьох»
Тетяна Ковтун представила ще декілька обрядових хлібів. Хліб круглої форми, схожий на млинець, називають «прістепалнік» або «прєсенчяна пітинка». Його зазвичай печуть мати або бабуся дитини, коли вона робить перший крок. Цей хліб треба дуже швидко приготувати, а потім одразу перебігти через дорогу і роздати ще гарячим зустрічним перехожим, або, як у деяких селах, – дітям, які мають швидко бігти наввипередки.
– Коли молоду наречену приводили до свекра та свекрові, зазвичай кум розламував на чотири частини такий млинець. Супроводжували це словами: «Лягаємо вдвох – встаємо утрьох», щоб молоді продовжували рід.
А от каравай робиться у вигляді яблука. Перед початком весілля ввечері батьки нареченого приходили до нареченої, приносили коровай, який підносився сватам на знак об’єднання двох сімей. Невеликий хліб – «мєдєна пітка» – випікається вранці на День Святої Варвари. Його дістають з печі, змащують медом і роздають сусідам для того, щоб діти не хворіли на кір.
Майстер-клас для дітей – гарне продовження традиції
Під час форуму майстрині провели і цікаві майстер-класи з виготовлення хліба для дітей. Домнікія Тодорова надала для цього старовинні дерев’яні ємності, які і сьогодні використовують для замісу тіста.
Ви також можете дізнатися: Патладжан-манджаси – найулюбленіша Бесарабська страва з баклажанів та помідорів
Разом із вправними господинями дітям вдалося виробити з пишного тіста маленькі неповторні фігурки, які потім всі разом з’єднувалися в одні великі хліби. Неймовірні обрядові хліби, рецепти яких дісталися у спадок.
Фото авторки. На знімках: Під час культурного форуму у селі Криничне
