У липні на нас чекає низка змін. Зростуть витрати на комунальні послуги, також планують підвищити і ціни на деякі товари. За що і чому нам доведеться платити більше, як надсилатимуть повістки військовозобов’язаним і у кого почнуть вимикати світло частіше? Про плани уряду та закони, які запрацюють у липні, читайте в цьому матеріалі.
На що можуть зрости ціни?
У червні цього року Верховна Рада схвалила за основу проект Закону щодо акцизного податку про підвищення ставок акцизного податку на пальне до рівня, який діє у Євросоюзі.
Підвищення акцизів планують проводити поступово протягом п’яти років. Загальне зростання становитиме від 34% до 136% від теперішнього рівня і залежатиме від типу пального. Автори законопроекту очікують, що завдяки таким змінам держбюджет у другому півріччі 2024 року додатково отримуватиме 1,6 мільярда гривень щомісяця.
Тому нам слід готуватися до зростання цін на пальне вже з 1 липня. Фахівці прогнозують подорожчання бензину на 1,5 гривні за літр, дизпалива – на дві гривні за літр. Зважаючи, що витрати на пальне є складовою формування вартості усіх товарів, можна очікувати також підвищення цін на полицях магазинів.
Однак якщо згаданий законопроект не буде ухвалено в цілому і підписано Президентом, дію його положень буде перенесено на пізніші терміни.
Коли повістки надсилатимуть поштою?
16 липня завершується термін для уточнення військово-облікових даних військовозобов’язаними, призовниками та резервістами. Відтак зміниться спосіб вручення повісток. Досі їх вручали тільки особисто. Повістка вважалася врученою, якщо людина поставила підпис.
Після 16 липня ТЦК зможуть надсилати повістки поштою рекомендованим листом. Про це повідомив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.
За його словами, навіть якщо людина відмовилася отримати рекомендованого листа і засвідчила це підписом, вважається, що повістка є врученою. Якщо адресата не було на місці фізично, запуститься механізм адміністративного правопорушення.
Дмитро Лазуткін додав, що QR-код (к’юар-код), який у червні з’явився в застосунку «Резерв+», можна демонструвати на вимогу представників ТЦК, поліції, а також прикордонної служби. Надсилання повісток через цей застосунок наразі не передбачено.
Газети та журнали читаємо українською
16 липня 2024 року набирає чинності норма Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка стосується використання державної мови у сфері друкованих медіа, зокрема місцевих.
Тепер усі друковані медіа в Україні зобов’язані виходити тільки державною. Залишається право на розповсюдження за передплатою друкованих медіа, виданих іншими мовами за умови, що є можливість передплати такого самого видання державною, йдеться у повідомленні Уповноваженого із захисту української мови.
На торговельних прилавках, у місцях розповсюдження преси відсоток друкованого медіа державною мовою не має бути меншим за 50%.
Виняток становлять друковані засоби масової інформації, що видаються кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів України, англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу, а також наукові видання, мова яких регулюється окремою статтею мовного закону.
Нагадаємо, норми статті 25 Закону для друкованих загальнодержавних медіа набрали чинності 16 січня 2022 року.
Хто зможе безкоштовно придбати книжки?
У червні президент підписав Закон, який передбачає надання державної допомоги на придбання книжок. Таким чином законодавці планують підтримати розповсюджувачів книжкової продукції.
Так, з 1 липня ті, хто досягли 18-річного віку (починаючи з 1 січня 2024 року), мають право отримати відповідний сертифікат. Послуга стане доступною в застосунку «Дія». Йдеться про суму приблизно в 900 гривень, за яку можна буде купити друковані, електронні, аудіокнижки, а також видання для людей з порушеннями зору.
«Залишилися формальності: постанова КМУ, яка визначає порядок надання допомоги. І тоді 370 мільйонів гривень, виділених в бюджеті на цю програму, мають шанси з карток 18-річних щасливчиків, які отримають книжки українською мовою на власний вибір, поповнити рахунки українських видавців. Вони за ці кошти видадуть додатково 1,5-2 мільйони примірників», – прокоментувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Згодом, з 1 січня року, що настане після року припинення або скасування воєнного стану, такі сертифікати будуть доступні при народженні дитини для одного з батьків або інших законних її представників.
Чи почнуть рідше вимикати світло?
У липні оновлять перелік об’єктів критичної та соціально важливої інфраструктури, на яких не будуть вимикати електроенергію. Про це повідомив голова Держенергонагляду Руслан Слободян.
За його словами, у багатьох областях з переліку об’єктів критичної та соціально важливої інфраструктури вже вилучаються об’єкти. Частину з них забезпечують генераторами.
«Зрозуміло: що більше в переліку об’єктів критичної інфраструктури, то більший тягар обмежень припадає на споживачів поза переліком», – пояснив очільник відомства.
Отже, після скорочення переліку об’єктів, які не відключатимуть від живлення, за сприятливих умов звичайні споживачі можуть розраховувати на зменшення кількості і тривалості відключень у їхніх помешканнях.
Скільки заплатимо за комуналку?
Нагадуємо, нещодавно зросли тарифи на світло, а в деяких населених пунктах підвищили квартплату та ціни на воду.
Електроенергія
Уже в липні прийдуть платіжки з новими сумами за електроенергію. Замість 2,64 за кіловат-годину доведеться заплатити 4,32 гривні. Домогосподарства з двозонними лічильниками платитимуть удвічі менше за електроенергію вночі – 2,16 гривні за кіловат.
При цьому уряд наголошує, що ринкова ціна електрики – вдвічі більша. Тому цілком можливе чергове підвищення, але не у липні.
Газ
А ось тариф на природний газ для більшості споживачів залишиться незмінним до 30 квітня 2025 року включно. Саме такий термін дії тарифу «Фіксований», за яким платять 98% споживачів газопостачальної компанії «Нафтогаз України». За кубометр газу доведеться заплатити 7,96 гривні.
Водопостачання
Тариф на водопостачання має право переглядати місцева влада. Тому протягом травня та червня у деяких населених пунктах тарифи на воду зросли досить суттєво – до 40%. Для великих міст Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), заборонила підвищувати тарифи на водопостачання та водовідведення в найближчі місяці.
Світлана ШЕВЧУК
