Не секрет — якість придбаних продуктів не завжди радує покупців. Можна сир із пліснявою придбати — причому аж ніяк не рокфор. Або переконатися під час використання купленої олії, що насправді вам всучили маргарин. Контролювати якість продуктів харчування в Україні зобов’язана Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Про те, як це відбувається, яким чином можна поскаржитися на недобросовісних продавців і виробників, розповідає начальник управління безпеки харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю товарів органічного виробництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сергій Мартинюк.
Позапланові інспекції для одеських експортерів
Після початку повномасштабної війни Кабмін у березні 2022 року ухвалив постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
– На жаль, у своїй діяльності на сьогоднішній день ми дуже обмежені, – не приховує Сергій Мартинюк. – І сьогодні проводити планові інспектування, відбори зразків продукції у Держпроспоживслужби можливості немає.
Щоправда, можна провести позапланові.
Наприклад, якщо про це попросить сам суб’єкт господарювання. На Одещині такі звернення – не рідкість. Адже багато підприємств займаються експортними операціями. А одна з умов зарубіжних партнерів – періодичне проведення державного контролю. Тому перед тим, як відправити свою продукцію за кордон, постачальники звертаються до Держпродспоживслужби із запитом про інспектування своїх товарів.
Про звернення громадян та платні аналізи
Сергій Мартинюк
Ще одна підстава для контрольних заходів — скарга споживача на неякісний або прострочений продовольчий продукт. Подати її можна письмово, оформивши в офісі Головного управління на 7-й Пересипській, 6, відправивши електронною поштою gu @odesa.consumer.gov.ua або через опцію «Електронне звернення громадян» на офіційному сайті Головного управління.
У заяві, зрозуміло, має бути зазначена назва, адреса підприємства. І – обов’язково додаватися фотографія неякісного продукту та чек покупця.
А от сам продукт, на жаль, до Держпродспоживслужби принести не можна. Повноважень для досліджень продуктів вона не має. Проводити такі аналізи має право Одеська державна регіональна лабораторія Держпродспоживслужби. І кожне дослідження тут – платне.
Про наявність продукту та штрафні санкції
– Після отримання заяви з підтверджуючими документами ми виходимо на захід державного контролю, – розповідає Сергій Степанович. – Наприклад, покупець купив запаковану ковбасу, а вдома щось у ній йому не сподобалося. На маркуванні продукту вказаний номер його партії, дата виробництва. Щоправда, трапляється, що коли ми приходимо в магазин, де зроблено покупку, цього продукту вже може і не бути. А при позаплановому У заході ми розглядаємо лише питання, що виникло у покупця при зверненні. Ми не можемо перевірити все підприємство. Але якщо продукт є – можемо відібрати проби і направити на дослідження. Законом на всю процедуру передбачено 15 днів – якщо не потрібно додаткового дослідження у міру робочого процесу. Але, як правило, питання вирішується протягом більш короткого терміну.
У середньому за місяць до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надходить 10-15 таких звернень. І всі вони, запевняє чиновник, якщо є необхідні документи, повністю відпрацьовуються. Навіть якщо юридична адреса підприємства не збігається з фактичною. У цьому випадку спеціалісти Служби перевіряють його за своїми реєстрами.
Якщо порушення виявлено – складається припис з чіткими термінами їх усунення. Якщо підприємство їх ігнорує – Головний державний ветеринарний інспектор Одеської області виносить ухвалу про стягнення штрафів. Залежно від порушень їхня сума варіюється від п’яти до 50 мінімальних заробітних плат. Для тих, хто штрафи платити не бажає, виноситься рішення про тимчасове припинення виробництва.
На Одещині за 2023 рік у сфері безпеки харчових продуктів було подано штрафи на 18 суб’єктів господарської діяльності на суму 973000 гривень. А на 1 травня 2024 року – на суму 1102200 гривень.
Слідство веде Держпродспоживслужба
На жаль, бувають і випадки отруєння продуктами. За 2023 рік на Одещині було зафіксовано 29 випадків харчових отруєнь. У подібних ситуаціях спеціалісти двох управлінь Держпродспоживслужби – управління безпеки харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю у сфері органічного виробництва та управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення – проводять справжнє розслідування.
— Швидка допомога реєструє випадок відрування через МОЗ. З’ясовується, де і що людина їла, після чого потрапила з такими-то ускладненнями в інфекційку. Ми виходимо на інспектування і за цією інформацією відпрацьовуємо всю ланцюжок розслідування, — розповідає Сергій Мартинюк. — Прийшли на харчоблок — попросили підтверджувальні документи на постачання. Нема документів — починаємо з’ясовувати. Знайшли ФОП, який постачав продукти, — з’ясували, як їх там зберігають, транспортують… У випадку з дитячими установами відпрацьовувати легше — ми знаємо, де знаходяться постачальники. Вони всі в нас під контролем, бо беруть участь у тендерах. А для цього зобов’язані надати акт нашого інспектування.
За 2023 рік в Одеській області було зафіксовано 29 випадків харчових відрувань . Два з них — у Військово-Морському Ліцеї. У вересні із симптомами харчової токсикоінфекції було госпіталізовано 46 курсантів. У листопаді історія повторилася. Тоді до інфекційки потрапили ще десятки ліцеїстів. За попередніми даними, вони відруїлися неякісними продуктами харчування в їдальні ліцею.
— Але нас туди не допустили, — зазначає Сергій Степанович. — Цим питанням займалося міністерство оборони, військова прокуратура.
Гарантія безпеки
На ринках контроль та ветеринарно-санітарну експертизу продуктів проводить Одеська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби. Її лабораторії є на кожному базарі. Там перевіряють м’ясо та рибу на наявність паразитів. Якщо виявляються порушення, продукція вилучається, а підприємців, які їх допустили, штрафують.
Так що, купуючи м’ясо, рибу, молочні продукти на ринку, ви маєте гарантію, що це безпечний продукт. А ось на стихійних ринках це вам ніхто не гарантує. На доріжках офіційних торгових місць, зрозуміло, немає. А це – порушення санітарно-гігієнічних вимог при торгівлі. Ну і варто пам’ятати, що у разі отруєння продуктами, придбаними на «стихійці», постраждалому важко захищатиме свої права.
І знову — про торгівлю «з підлоги»
– Ми постійно ведемо роз’яснювальну роботу з цього приводу, – підкреслює Сергій Мартинюк. – Хоча стихійна торгівля перебуває у компетенції не Держпродспоживслужби, а Нацполіції та органів місцевого самоврядування. Водночас Управління проводить із поліцією спільні рейди. Поліцейські можуть скласти адмінпротокол на громадян, які займаються торгівлею у несанкціонованих місцях. У нас таких повноважень немає. Тому спільні рейди – більшою мірою наша ініціатива, аніж вимога законодавства. Хоча минулого року, коли після підриву Каховської ГЕС оголосили надзвичайну ситуацію, було конкретне розпорядження. Разом з поліцією та рибоохоронним патрулем ми проводили рейди по ринках, точках стихійної торгівлі – щоб у жодному разі не продавали, не купували рибу, виловлену в Чорному морі та водоймах, які з ним стикаються.
Тоді спільними зусиллями вдалося запобігти спалаху інфекційних захворювань. На сьогоднішній день питання екології Чорного моря не стоїть так гостро, як рік тому. І риба, виловлена в Одеській затоці, не становить небезпеки. Але все ж таки не варто купувати рибні продукти на «доріжках» за межами ринків. Так само, як бринзу, ковбасу, гриби, консерви…
Контролювати безпеку продуктів, які ми їмо, в першу чергу, повинні ми самі.
