Звісно, звісно, одесити про своє місто знають все (і ще трошки). Та це (я про себе) інколи тільки здається. Подорож «одеськими родзинками» довела це мені остаточно, хоча ми прогулювались найвідомішими одеськими вулицями та місцями…
Приходьте на екскурсії!
Прогулянка – не зовсім доречно. Бо це – екскурсія. Незвична. По-перше, її проводить одеський гід (гід з авоською) Віолетта Дідук. А це означає, що треба очікувати чогось надзвичайного. По-друге, сама екскурсія – про цікавинки-родзинки Одеси. От пробігаємо ми центром міста, щось помічаємо, про щось знаємо, а про щось нам зовсім невідомо, хоча от воно – на очах.
Віолетта Дідук
На жаль, не можна розказати про все почуте (приходьте на екскурсії!), але все ж про деякі (так-так, тільки про деякі!) історичні родзинки Одеси ми вам розповімо. Звісно, завдяки нашому гіду, яка невтомно збирає і вивчає оці самі родзинки, історичні таємниці, дива, що пов’язані з Одесою. Ціль одна – розповісти нам з вами про них так, аби запам’яталось на все життя. Тож – в подорож!..
Ваза Філатова
Ваза Філатова на Соборній площі
Фонтан на Соборній площі (один з небагатьох, що були запущені у цьому році) має назву «Ваза Філатова» чи Філатівський фонтан. Він був збудований на кошти нашого знаменитого офтальмолога Володимира Філатова. Він був вірянином, і коли дізнався, що на місці вівтаря собору, що був зруйнований у 1936 році, збираються будувати туалет, вирішив це місце врятувати. Так був встановлений великий фонтан з купленою за гроші Філатова чашею (вазою) у вигляді квітки. Фонтан в народі стали називати «Ваза Філатова». А вже в ході відновлення собору розташування фонтану змінили, пересунувши його ближче до вулиці Преображенської.
Прекрасні люди на Соборці
«Прекрасними людьми на Соборці» Віолетта називає «вічних» людей з шахами та шашками, що збираються на відомому місці. Звісно, без них уявити Соборку майже неможливо. Не заважало і не заважає їм нічого – ні карантин, ні повномасштабна війна… Стійкі, зважені й спокійні!
– Який яскравий образ стабільності, – каже Віолетта.
Пасаж починався з байки?
– Існує байка, яку придумав відомий одесит Валентин Крапива. Але ж цю байку часто розповідають як історичний факт. Так от, байка полягає в тому, що на відкриття Пасажу надихнула дружина купця Мойсея Менделевича. Мовляв, прочитавши роман Еміля Золя «Дамське щастя», вона так сильно захотіла відкрити величезний універсальний магазин, що змусила Мойсея почати будівництво, – розповідає Віолетта Дідук.
Що ж, йдемо до Пасажу Менделевича. О, скільки ж тут тих історичних родзинок!.. На жаль, про всі не розповісти. До речі, якщо ви заходите до Пасажу з Преображенської, підніміть голову, подивіться на зображення чоловіка з вусами. Так от, сперечання на тему «хто це такий» йдуть й досі. Версій є багато.
Мойсей Менделевич чи ні?
«Я дотримуюсь версії, що це зображений той самий Мойсей Менделевич», – вважає Віолетта Дідук.
О, скільки Меркуріїв у Пасажі!
Меркурій з мішечком: гроші порахували реставратори
– Зображення бога торгівлі Меркурія (Гермеса) – не рідкість для Одеси. Але у Пасажі ви його зустрінете майже всюди. Він тут повторюється і повторюється у декорі. Якщо ви завітали до Пасажу з Преображенської, то зверніть увагу: підіймаєте ви голову, бачите «чергового» Меркурія, який тримає жезл та мішечок з грошима. А на ньому написано «1000». Це такий собі жарт реставраторів з радянських часів. І можна тільки здогадуватись, яку «валюту» вони мали на увазі.
Тисяча чого?.. Та яка різниця, якщо монетки у мішечку ретельно пораховані?..
Меркурій паровозиком: такого більше немає ніде!
Серед численних Меркуріїв Пасажу є й найцікавіший. Ви побачите його на даху над головним входом – з вулиці Дерибасівської. Цей наш Меркурій (Гермес) – на паровозику! Це єдиний в світі Меркурій на паровозі!
Хто на маскаронах і де масонські знаки?
А хто зображений на численних (їх тут ну дуже багато!) маскаронах Пасажу, які, до речі, ми часто і не помічаємо (вони якісь «маленькі» на фоні іншого декору)? Бюджет будівництва Пасажу був колосальний. У скульптора було важке завдання – «освоїти гроші». А фантазія вже закінчувалась. От, за однією з версій, розповідає наш гід, він і використав в якості моделей для маскаронів простих будівельників, які будували Пасаж.
Маскарони будівельників
– Багато «масонських знаків» ви зустрінете в Пасажі. Та це вже «як хто бачить».
Щось масонське
«Масонські символи бачать ті, хто в це вірить. Бо ж інші бачать те, що бачать: інструменти будівельників», – вказує на інші родзинки декору Пасажу Віолетта Дідук.
Вузенька вуличка та серп з молотом
Бруківка відомої таємничої «вузенької вулички» Пасажу з’явилась тут набагато пізніше, аніж сама вуличка. Вона не сучасна, але тут її не було. Та й сама вуличка – зовсім не вуличка, а такий собі внутрішній дворик. А яка ж красота! Але тут ще можна побачити стіну без штукатурки. Ну то й що? Тут можна придивитися. як виглядає той самий одеський камінь-ракушняк, чи, як кажуть, «наше золото», що довувалось в одеських катакомбах.
Камніь-ракушняк без штукатурки
– Тепер уважно роздивляємось «головний» вхід до Пасажу з Дерибасівської. Що бачимо? Він і вона. Що тримає вона у руці? Серп! Що тримає він у руці? Молот! Звідки ж оці совєтські символи на старовинному Пасажі?
Придивіться, що тримають у руках героїня та герой
«Не лякайтесь! Насправді це всього лише символи сільського господарства і промисловості, які прекрасно розвивались в Одесі до революції. І більшовики до них не мають ніякого відношення», – розповідає наш екскурсовод.
Коли з’явилась Ротонда у Міському саду?
В якому році з’явилась наша знаменита Ротонда у Міському саду? Замислились? Так от, Музичний павільйон (ротонда) у Міському саду побудований під час окупації. Його відкрили 16 жовтня 1943 року…
Гаванна: який наголос правильний?
Є в Одесі вулиці, які «прийнято» називати неправильно – ставити наголос не там, де треба. Наприклад, Тираспольська. Така ж історія з вулицею Гаванною. Зазвичай її називають з наголосом на другому складі, а це неправильно, бо названо вулицю не на честь столиці Куби. Її назва походить від слова «гавань», тож наголос – на першому складі.
Гаванна – який наголос ставити?
Найменша і кругла площа Одеси
Де знаходиться найменша площа на тільки нашого міста, а й всього світу? Так, це площа Остапа Бендера. На ній стоїть той самий 12-й стілець. Вона кругла. Її розмір – усього п’ять квадратних метрів…
Фото авторки
