Це найкраща закуска до вина, кави чи чаю. Уперше ці коржі я спробувала багато років тому в молдавському селі Лиманське Ренійського району. Пам’ятаю, як зараз: після того, як цілий день моталися по полях і фермах, взяли безліч інтерв’ю, голова сільради запросив до себе в гості.
Відкусивши разок, зупинитися неможливо!
Ми влаштувалися на подвір’ї за столом, поруч із невеличким стогом соломи. Навколо бігали кури. Примар дістав із льоху глиняний глечик і запропонував скуштувати прохолодного домашнього вина власного приготування.
Звідкись із літньої кухні вийшла давня бабуся, років за дев’яносто, яку вже почало хилити до землі. Вона була вся в чорному: чорна хустка, обмотана навколо голови, чорна спідниця, чорний фартух.
Бабуся поставила на стіл миску з якимись коржиками, від яких пахло пересмаженою домашньою олією, щось сказала молдовською і пішла геть.
Я встигла розгледіти її вузлуваті натруджені руки, з чорними зморшками: земля в них уже «зацементувалася». І подумала, що не зможу скуштувати коржі, приготовані цією «чорною» старенькою. Але, поки ми сиділи, голод узяв гору. Відкусивши один раз, я вже не могла зупинитися! Кращої закуски до вина не придумати.
«Фой»: інтернет такого слова не знає
Минуло багато років — і такими ж коржами, точнісінько так само, мене пригостила мешканка міста Рені Марія Іванівна Ялома. Вона сказала, що ця страва у місцевих жителів називається «фой».
— У перекладі з молдавської мови фой — означає лист, — пояснила Марія Іванівна. — Моя бабуся їх робила, моя мама робила, і я все життя їх смажу.
У принципі фой чимось схожі на різноманітні коржі Бессарабії, начинені овечою бринзою, — гагаузькі гьозлем’я, молдавські плацинди тощо. Але їх робити простіше і швидше — були б борошно і овеча бринза.
Рецепт приготування страви «фой»
Бринзу раджу взяти максимально солону і бажано з міцним овечим душком. Але якщо запах отари овець вас не приваблює, використовуйте кисломолочний сир або коров’ячу бринзу.
У злегка підсолену воду (з розрахунку на 1 склянку) додаємо дві столові ложки олії та дрібку цукру. Насипаємо борошна і замішуємо. Тісто має бути крутим, але легким.
Тісто розділяється на кульки, кожну з яких розкачується максимально тонким шаром. Половина отриманого кола посипається подрібненою на тертці бринзою і закривається іншою половиною листа.
Далі нам знадобиться товсте порцелянове блюдце або тарілка. Перекочуючи це блюдце, спочатку обрізаємо півколо по краю — бринзи там немає. Потім цим же блюдцем нарізаємо порційні шматочки будь-якої форми — трикутники, ромби, як вам подобається. Ліпити краї цих «пиріжків» не доводиться: блюдце з товстим краєм запечатує бринзу в тісті ґрунтовно.
Смажимо на добре розігрітій сковороді на соняшниковій олії.
Приготування страви — великої миски з горою — займає приблизно годину часу.
Ви запитаєте, чому велика миска з горою? Та тому, що ваші гості просто не зможуть зупинитися! А якщо щось і залишиться, то гості з вдячністю заберуть їх із собою: вранці холодні фой дуже душевно йдуть із солодкою кавою або чаєм.
Фой зручно брати в дорогу: навіть у найспекотніший літній день вони не зіпсуються і підкріплять ваші сили.