«Край ріки» — так називається картина болгарського режисера Василя Баркова, що буде представлена на 14-му Одеському кінофестивалі. Ця стрічка увійшла до спеціальної програми кінофестивалю «Зроблено в Одесі» і її можна буде подивитися 16 серпня на одеських майданчиках.
Нагадаємо, Одеський кінофестиваль-2023 пройде з 19 по 26 серпня 2023 року одразу на двох локаціях. Покази конкурсних і позаконкурсних програм фестивалю та індустріальні заходи проведуть у Чернівцях (Буковина). Покази ретроспективних та спеціальних програм відбудуться в Одесі, в кінотеатрі Multiplex (ТРЦ Gagarinn Plaza).
Цей факт став приводом розповісти вам про мого давнього друга Василя Баркова та про фільм, на прем’єру якого чекає численна армія глядачів і сам режисер. Фільмографія кіномитця доволі вагома, але «Край ріки» стане найпотужнішою роботою, що вже об’єднала дві країни — Україну та Болгарію і продовжує об’єднувати наші народи.
Про режисера Василя Баркова
Василь Барков – бессарабський болгарин, який народився 20 грудня 1972 року в селищі Суворове Ізмаїльського району. У 1992 році поїхав до Болгарії за новою тоді міжнародною освітньою програмою, щоб побачити свою прабатьківщину та навчатися режисурі, про яку мріяв з дитинства. У 1998-му закінчив Національну академію театру та кіно за спеціальністю «Режисура кіно та телебачення» в Софії. І залишився в Болгарії знімати фільми — спочатку документальні, а потім і художні. Завдяки вродженому таланту і наполегливій праці він досяг успіхів у сфері, в якій працював, і став відомим режисером у Болгарії.
Перші фільми українського болгарина були про Бессарабію і Таврію. Одними з найвидатніших з них є: «Бессарабія — моя любов», «Один кадр», фільм про таврійського болгарина Мішо Хаджийського, а також стрічка «Балканський Шекспір», яка отримала кілька міжнародних нагород. Однією з цих нагород є «Золота скриня». Серед інших робіт Баркова стрічки «Остання подорож», «Один постріл», «Аварійна посадка», «Пам’ятник і його брат», «Людина з Європи» тощо.
З 2012 року Василь Барков став ініціатором і організатором фестивалю сучасного болгарського кіно в Одесі, який проходив кілька років поспіль. Саме в цей час в серці українського режисера народжується ідея нового фільму. Шлях до його створення був довгим, але, як каже сам Барков, «результатом він задоволений», зараз черга за глядачами.
Як працювали над фільмом «Край ріки»
Зйомки картини «Край ріки»
Основні зйомки картини «Край ріки» закінчилися у 2021 році. Вони проводилися у місті Вилкове Ізмаїльського району за співпраці кінокомпаній «Маджик Маунт» (Болгарія) та «Одеська кіностудія» (Україна) за підтримки Болгарського національного кіноцентру.
Сюжет фільму полягає в тому, що низка випадковостей приводить болгарина Форе у дельту Дунаю. В українському місті Вилкове він вчиняє ненавмисне вбивство і опиняється під вартою. Але в цьому місті, населеному липованами, герой зустрічає справжнє кохання, а краса та духовна атмосфера Української Венеції дають йому безпомилкове відчуття, що саме таке місце він шукав усе своє життя.
— Цей фільм — екзистенційна драма про людину, яка намагається знайти сенс життя. Експозиція знята в стилі роуд-муві, щоб наголосити, що Форе подорожує, шукає, перетинає кордони та території… Моя режисерська робота була сфокусована на створенні захоплюючого сюжету, який виділятиме тонка драматургія та переконлива акторська гра, — ділиться режисер.
Українсько-болгарська знімальна група доклала багато зусиль для створення цієї картини. — Відверто кажучи, це дуже важкий у технічному плані фільм. Ми знімали по 12 годин поспіль, на воді, під зливою, — згадує митець.
Головну роль зіграв відомий болгарський актор Пєнко Господінов. Він дуже популярний у Болгарії, багато знімається в кіно, працює в театрі, викладає акторську майстерність у Національній академії театрального та кіномистецтва Крастьо Сарафова. Головну жіночу роль зіграла українська акторка Катерина Молчанова. У фільмі також знімалися чудові українські актори Сергій Деньга та Георгій Делієв і болгарський актор Георгій Керменський.
Робота під час війни
Фільм «Край ріки». Актори
До повномасштабного російського вторгнення було зроблено основний монтажний кістяк картини, але було ще багато роботи, яку війна поставила на паузу.
— Хтось виїхав з України, у когось почалися проблеми зі здоров’ям, хтось розгубився та просто не знав, що робити далі, коли в країні війна. Але згодом ми повернулися до роботи над фільмом і його монтажу. Причому робили це на відстані. Я був у Болгарії, інші — в Україні, у Чехії, Норвегії. Природно, що працювати в такому форматі було дуже важко, але ми це зробили, — розповідає Василь Барков.
Перші враження
16 липня на фестивалі української культури «Виделка fest», який проходив у місті Вилковому і про який розповідала газета «Одеське життя», відбувся передпрем’єрний показ стрічки.
— Я мріяв показати фільм саме там, де він знімався, адже дуже хотів побачити реакцію жителів Вилкового. Вони ж дивилися особливим поглядом, оскільки стрічка знімалася на вулицях їхнього міста, на їхніх каналах, і багато жителів самі взяли участь у зйомках як масовка. Це найнеупередженіша та найщиріша публіка. Тому дуже важливо, що вперше ми показали цей фільм саме там і відчули справжню емоцію, — хвилюючись, розповів режисер про першу, щиру та захоплюючу зустріч фільму з глядачами.
Зараз, попри всі страшні події, що відбуваються в Україні, картина йде до масового глядача.
Бажаємо їй успіхів, а Василю Баркову — створення нового емоційного і об’єднуючого кіно.
Читайте також:
- Благодійний вечір живої музики на користь ЗСУ пройшов у Балті на березі річки
- Гроші на п’ять дронів зібрали на благодійних концертах у Придунав’ї
- Село на Одещині запрошує в кіно просто неба
