У селі Долинське, яке знаходиться за якихось сім кілометрів від Рені, проживають переважно молдавани та румуни. Містяни називають їх «долинськими полковниками». До Дня героя ми вирішили з’ясувати чому?
Катерина Сайтарли, учениця долинської школи:
— Мені здається, так називають мешканців нашого села тому, що долинці скрізь і завжди намагаються бути першими! Вони активні, беруть участь у всіх справах громади і будь-що намагаються нікому ні в чому не поступатися.
Вероніка Салі, директор долинського дитячого садка:
— За характером жителі Долинського дуже цілеспрямовані. Вони самі обирають свій шлях, ні від кого нічого не чекають і домагаються всього життя самостійно.
Маріанна Черня, директор долинської школи:
— Полковник повинен бути попереду всіх і вести за собою у правильному напрямку: наші люди до цього завжди прагнуть.
Ігор Плехов, голова Ренійської громади:
— Коли 1993 року я вступив на службу до Ренійського райвідділу міліції, то зі 150 осіб особового складу 80 були жителями Долинського. А ще багато хто з цього села служить у Ренійському підрозділі МНС. Думаю, тож городяни почали називати жителів Долинського полковниками.
Іван Строя, керівник народного ансамблю «Мугурел»:
— Полковник — це високий ранг: якщо навіть громадянську людину так називають, то це про щось говорить!
Катерина Дротенко, мешканка села Долинське:
— Зізнатися, я навіть не знала, що городяни за очі називають мешканців нашого села «полковниками». Але чи варто дивуватися, адже серед уродженців Долинського — великі люди!
Я розповім про подвиг нашого земляка, льотчика Степана Чобану, який отримав звання Героя України посмертне. Все життя він служив військовим льотчиком, і 2010 року вийшов на пенсію. Однак у 2015 році, у зв’язку з російською агресією, вирішив повернутися до ладу.
23 лютого 2022 року Степан Іванович заступив на чергове бойове чергування, а 24 лютого, в перший день війни, він вивів літак з-під російського ракетного удару. За перші дні великої війни він виконав понад десять бойових вильотів. 28 лютого літаком Су-27 Степан Іванович першим піднявся у повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Завдяки його діям змогли піднятися у повітря та перебазуватися на резервний аеродром інші літаки частини. Наш льотчик був атакований ракетами і загинув смертю хоробрих. Йому було 59 років.
Читайте також:
