Ключові моменти:
- Україна через війну втратила понад 70% звичних районів промислу, а імпорт риби зріс до 85%.
- Союз «Риба України» запропонував державну програму «Піленгас-Відродження» для Тилигульського лиману.
- Піленгас може харчуватися донними відкладеннями і зайвою органікою, допомагаючи очищати воду і знижувати «цвітіння» лиману.
Проект відновлення рибної галузі України
Союз «Риба України» представив уряду нову стратегію відновлення рибної галузі. Ідея полягає в тому, щоб перетворити екологічні проблеми лиманів на реальний економічний результат — більше своєї риби і менше залежності від імпорту.
Сьогодні Україна перебуває в складній ситуації: через повномасштабну війну країна втратила доступ до понад 70% традиційних рибопромислових ділянок. Азовське море окуповане, а в Чорному морі зберігається підвищена небезпека для судноплавства. Як підсумок — української риби в продажу стало менше, а на полицях все частіше домінує імпорт.
За даними авторів ініціативи, імпортозалежність галузі вже досягла 85%. Це означає, що більша частина риби, яку купують українці, завозиться з-за кордону.
Щоб змінити ситуацію, експертна група союзу розробила експериментальну програму «Піленгас-Відродження». Її пропонують реалізувати на Тилигульському лимані, зробивши його центром пасовищної аквакультури.
На тему: Тілігул меліє і гине: як врятувати головний лиман Одеської області
Чому саме піленгас
В основі ідеї — вирощування пиленгаса. Це промислова риба, яка вважається невибагливою і здатною рости без дорогих комбікормів. Доросла особина харчується органічними залишками і донними відкладеннями, тобто використовує те, що вже є в природному середовищі.
Також розробники звертають увагу на екологічну проблему Тилигульського лиману: через засолення і зміну клімату водойма заростає водоростями. Коли рослинність відмирає, вона гниє, погіршує стан води і може призводити до появи сірководню.
Автори проекту вважають, що піленгас здатний «переробити» надлишок органіки і тим самим допомогти лиману, а одночасно дати товарну рибу для внутрішнього ринку.
Голова спілки «Риба України» та ідеолог програми Любомир Гайдамака заявив, що такий підхід може дати відразу кілька результатів:
- економічний — дохід для галузі та нові робочі місця;
- соціальний — більш доступна риба для покупців;
- екологічний — поліпшення стану лиману.
За розрахунками ініціаторів, програма може приносити 60–80 млн грн на рік і створити понад 100 робочих місць у прибережних районах.
«Поки наші військові захищають кордони, ми маємо захистити продовольчий тил. Ми подивилися на Тилигульський лиман не як на проблему, а як на сплячий актив. Там є вода, є колосальна кормова база, але немає господаря і немає системного підходу. Наша програма — це не про «дай рибу», це про «побудуй завод і вирости її сам», — каже Любомир Гайдамака.
Читайте також: Одеське «біле золото»: на Куяльнику планують добувати половину всієї солі України


